Вчимося та вчимо молодь толерантності

    В літературно – мистецькому залі Каланчацької центральної районної бібліотеки проведено для молоді етичну годину «Вчимося толерантності».   
        З метою ознайомлення читачів з поняттям «толерантність», визначення  основних рис толерантності, формування правильного уявлення щодо толерантної поведінки, виховання почуття поваги людей один до одного, до звичаїв, традицій і культури різних народів, виховання інтернаціоналізму, комунікативної культури у спілкуванні, формування толерантного ставлення однолітків між собою, сприянню терпимості до відмінностей між людьми, поваги, уваги, доброти учасники читацького клубу за інтересами «Старшокласник» разом з керівником клубу, бібліотекарем Ольгою Качур, бібліотекарями Оленою Гриценко, Наталією Хребір, Наталією Яковлєвою та Маргаритою Молдован організували та провели етичну годину «Вчимося толерантності».

  Керівник молодіжного об’єднання Ольга Качур розпочала захід словами: «А хто з вас чув слово «толерантність» ? Сьогодні ми нерідко чуємо з телеекранів, від провідних політиків незнайоме нам донедавна слово "толерантність". А що воно означає ?» й далі - пояснення слова «толерантність», його значення. За допомогою слайдової презентації «Планета Толерантності» старшокласники усвідомили, що для української мови слово «толерантність» відносно нове, чіткого, однозначного тлумачення цей термін не має, але кожен розуміє це слово по – своєму. Ведуча повідомила, що толерантність в перекладі з французької (tolerance) означає відносини, при яких допускається, що інші можуть думати чи діяти інакше, ніж ви, це готовність бути терпимими, поблажливими.  А терпимість (з російської «терпимось» – здатність терпіти щось або когось, бути витриманим, витривалим, стійким, вміти миритися з існуванням чогось, когось, рахуватися з думкою інших, бути поблажливим. Толерантність означає й повагу, прийняття і правильне розуміння багатьох різноманітних культур нашого світу, наших форм самовираження і способів проявів людської індивідуальності. В той же час, толерантність - це обов'язок сприяти утвердженню прав людини, демократії та правопорядку. Слово «толерантність» має своє тлумачення й в медицині, це слово в медицині позначає здатність організму переносити вплив тих чи інших чинників. А в суспільстві слово "толерантність" означає "терпимість" до інших думок, поглядів, традицій.  

   Ольга Пантеліївна зауважила, що, для того, щоб досягти успіху у власному житті, не витрачати сил на конфлікти, «побутові війни», кожному доцільно сформувати у собі толерантність як рису характеру. Для цього необхідно бути готовими до того, що всі люди різні – не кращі й гірші, а просто різні, навчитися сприймати людей такими, якими вони є, не намагаючись змінити в них те, що нам не подобається. Потрібно цінувати в кожній людині особистість і поважати її думки, почуття, переконання незалежно від того, чи збігаються вони з нашими чи ні. В той же час, необхідно зберігати «власне обличчя», знайти себе і за будь-яких обставин залишатися собою. 

     Літературно – мистецький зал прикрашений плакатами з епіграфом заходу та з цікавими виразами про толерантність.

     Ведучі заходу Ольга Качур та Олена Гриценко зробили невеличкий екскурс в історію заснування  Міжнародного Дня толерантності, вони розповіли, що 16 листопада жителі багатьох країн світу відзначають Міжнародний день толерантності або День терпимості. Це свято було засновано в 1996 році за рішенням Генеральної Асамблеї ООН. День терпимості відзначається в різних країнах за аналогічним сценарієм. У цей день проводяться масові заходи, присвячені вихованню терпимості у жителів країн-учасниць ООН та інших народів світу. День терпимості присвячений дотриманню прийнятої в 1995 році Декларації терпимості. Його мета полягає в тому, щоб знизити поширюваність по всій планеті випадків прояву насильства та екстремізму.

     Продовжилася етична година озвученням ознак толерантності, як це розуміють самі старшокласники. Учні висловили свої думки, що: Толерантність - це милосердя. Толерантність - це співчуття. Толерантність - це повага. Толерантність - це доброта душі. Толерантність - це терпіння. Толерантність - це дружба. Толерантність – це гармонія в різноманітті. Толерантності сприяють: знання, відкритість, спілкування та свобода думок, совісті, переконань. Толерантність – шлях до миру і злагоди.

     Учасникам надали макет  «Квітка толерантності» та запропонували спробувати розкрити і роздивитися пелюстки цієї квітки. Чим вони відрізняються? Що спільного між ними? Які б ви ще добавили пелюстки? Молодь активно включилася в доопрацювання «Квітки толерантності», внесли багато своїх цікавих та яскравих пелюстків. Старшокласники разом, в спільному обговоренні прийшли висновку, що толерантність - визнання, повага і дотримання прав і свобод всіх людей не залежно від соціальних, класових, релігійних, етнічних та інших особливостей. Толерантність означає терпимість до іншого способу життя, поведінки, звичаїв, почуттів, думок, ідей, вірувань. Терпимість до чужої думки, віросповідання, поведінки, культури, політичним поглядів, національності, тобто це прояв терпимості, розуміння та поваги до особистості іншої людини незалежний від будь-яких відмінностей.

    А бібліотекарі побажали учням: «Нехай толерантність завжди супроводжує Вас у стосунках з рідними, друзями і близькими!»

    Учні представили свою толерантну особистість:  "Я – терпимий і терплячий, рахуюсь з чужими думками й інтересами, вмію вирішувати конфлікти шляхом переконання і  взаєморозуміння, привітний і дбайливий, ввічливий і делікатний, поважаючий оточуючих і шанований ними, поважаючий права свої та інших, умію слухати і  чути, турботливий, співпереживаючий, підтримуючий,патріот своєї школи, міста, України, піклуюся про їх процвітанні, людина, що береже природу і культуру, працьовитий, успішний, незалежний, щасливий".

  Далі ведучі заходу запропонували обговорити, якою є толерантна родина. Якими якостями повинна володіти така сім'я, ваша сім'я? Запропонували  продовжити фразу «У моїй родині...» Учні продовжили: «В моїй сім’ї: всі толерантні і терплячі, здорові, добрі, люблячі, поважають, розуміють, підтримують один одного, оточують один одного турботою. уважні, чуйні, цікавляться планами і турботами один одного, успішні, незалежні, щасливі».

Ольга Пантеліївна та Олена Олександрівна  звернулися до учнів: «Дорогі старшокласники! Толерантне місто, містечко, селище. Яким  же повинне бути таке містечко, наше селище? Та запропонували продовжити фразу «У моєму селищі...»  Учні продовжили:  « В моєму толерантному селищі:  перехожі доброзичливі, ввічливі, чепурні. Наші вулиці, двори і парки чисті, доглянуті. Наша  річка і повітря чисті, природа здорова. Наша школа простора, світла. Наші вчителі розумні, добрі, справедливі, розуміючі, вміють підтримати, люблять свою справу, свою роботу і дітей, знають і розуміють інтереси учнів. Наші  учні доброзичливі, поважають один одного і всіх співробітників школи, вміють слухати і чути, розуміють і підтримують один одного».

А далі ведучі звернулися до учасників заходу з питанням: «Дорогі учні! Толерантна країна. Що ж такого особливого повинно бути в такій країні, в нашій Україні? Продовжіть фразу «У моїй Україні...» Й учні залюбки продовжили: : «В моїй Україні: влада справедлива, професійна, відповідальна, піклується про своїх громадян. В моїй Україні  народ здоровий, доброзичливий, працьовитий, забезпечений, піклується про процвітання своєї країни, В моїй Україні всі громадяни - патріоти своєї країни, вільні, поважають права свої та інших, цінують добросусідські відносини, мир і злагоду, право кожного бути самим собою. Моя Україна співпрацює з іншими країнами світу, зберігаючи мир і дружбу у всьому світі".

     Ведучі етичної години «Вчимося толерантності» Олена Гриценко та Ольга Качур надали всім присутнім на заході матеріали та інструменти: олівці, папір у формі листя (дубка), ватман, на якому зображено дерево без листя та запропонували – давайте "виростимо" традиційне «Деревце Толерантності» на нашій планеті.  Для цього ми виконаємо творчу роботу. Нехай наше дерево розпустить листочки і зазеленіє. Крону дерева складемо з листочків з вашими висловлюваннями на тему: "Планета Толерантності». Кожен учень взяв по листочку і всі написали на них свої побажання, як люди повинні ставитись один до одного, що треба зробити, щоб клас, школа стала простором толерантності, тобто, щоб відносини між людьми стали як можна більш толерантними та прикріпили ці листочки на «Деревце Толерантності», прикрасили його теплими, добрими, гарними словами – побажаннями добра, миру, справедливості.

   Організатори та ведучі заходу щиро подякували старшокласникам за активну участь, година спілкування всім сподобалась, вона залишить глибокий слід в душі кожного, допоможе нам усім зрозуміти, що тільки повага один до одного, взаєморозуміння, терпимість, дотримання рівноправності на ділі врятують світ. Ми не зможемо відразу зробити толерантним ні свою поведінку, ні поведінку інших людей, і не треба картати себе за це. Однак важливий навіть самий маленький крок у цьому напрямку.  Нехай кожен з вас, нехай наш клас, наша школа, наше місто і наша Україна завжди будуть острівцями толерантності для всіх жителів великої планети Земля.

БУДЬМО  ТОЛЕРАНТНИМИ !