Єдина моя Україна !
Свою Україну любіть, любіть її...
Во врем’я люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Тарас Шевченко.
День Соборності України -
День Соборності України -
свято України, що відзначається
щороку 22січня в день
проголошення Акту возз'єднання Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році, згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року № 42/99[1] „Про встановлення свята День соборності України”.
В книгозбірнях системи в цей святковий день пройшли цикли заходів, серед них засідання читацького об’єднання за інтересами для шкільної молоді «Старшокласник» по темі «Єдина моя Україна !»
Готуючись до свята Соборності, святково прикрасили читальний зал, на авансцені державний прапор та герб України, оформили книжково-ілюстративну виставку „Україна: віхи історії”.
Звучить гімн України …
Ведучі тематичної години, бібліотекарі Ольга Качур та Олена Гриценко розповіли учасникам клубу, який шлях пройшла Україна до своєї соборності, проголошення возз'єднання Української Народної Республіки і Західно-Української Народної Республіки, що відбулося в1919 році, що офіційно в Україні День Соборності відзначається з 1999 року, а ще в далекому 1918 року, 22 січня, у приміщенні Київського Будинку вчителя було підписано Четвертий універсал, яким Українську Народну Республіку проголошено суверенною і незалежною державою. А 1919 року в цей самий день на Софіївській Площі в Києві було проголошено Акт Соборності українських земель.
Українські землі в різні періоди належали багатьом державам: найбільше Росії, Литві, Речі Посполитій, а потім Польщі, Австро-Угорщині, а згодом Румунії та Чехословаччині.
На період першої світової війни вся Наддніпрянщина належала Росії, а Західна
Україна Угорщині. Але одним з наслідків першої світової війни був розвал двох найбільших імперій Європи: Російської та Австро-Угорської. На колишніх теренах імперій розпочалося державне відродження України.
Вони детально зупинились на історичному етапі, коли у березні 1917 року у Наддніпрянській Україні розпочалася національна революція. Було обрано Центральну Раду, першого президента Михайла Грушевського, проголошено створення Української Народної Республіки (УНР), а ІV Універсалом від 22січня 1918 року було проголошено незалежність України. Подібні процеси відбувалися і в Галичині. У Львові було створено Військовий Комітет, який очолював сотник Українських Січових Стрільців Дмитро Вітовський. Згодом, у жовтні 1918 року, було утворено Українську Національну Раду – політичне представництво українського народу в Австро-Угорщині. Рада, спираючись на право самовизначення народів, проголосила Українську Державу на території Галичини, Північної Буковини та Закарпаття. Головою Ради став Євген Петрушевич.
Учасники читацького об’єднання дізнались, що після відмови австрійського уряду передати повноту влади Українській Націоральній Раді, це було зроблено силовим шляхом. Дмитро Вітовський разом з військовими зайняв важливі урядові установи Львова. 9 листопада 1918 р. Було проголошено назву держави – ЗУНР і створено перший уряд – Державний Секретаріат на чолі з Костем Левицьким. Від самого початку існування ЗУНР його уряд – Державний Секретаріат – піклувався про об’єднання всіх українців одну державу. Вже 1 грудня 1919 р. У Фастові було підписано угоду про об’єднання ЗУНР і УНР. 4 січня 1919 р. У Станіславі Українська Національна Рада схвалила закон про злуку двох українських держав. А 22 січня 1919 р. У Києві на площі святої Софії відбулося урочисте проголошення злуки ЗУНР з УНР. Під час урочистостей представник Директорії Федір Швець виголосив довгоочікуваний Універсал. « … .Віднині воєдино зливаються століттями відірвані одна від одної частини єдиної України. ЗУНР і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснилися віковічні мрії, якими жили і за які вмирали кращі сини України. Віднині є одна незалежна Українська Народна Республіка, віднині український народ, увільнений могутнім поривом своїх власних сил, має тепер змогу з’єднати всі змагання своїх синів для утворення нероздільної незалежної української держави на добро і на щастя робочого люду”. Після об’єднання, назву ЗУНР було змінено на Західну область Української Народної Республіки (ЗОУНР).
Таким чином, рівно через рік після проголошення незалежності України, відбулося об’єднання українських земель, а разом з тим - українських традицій, звичаїв, мови, що мало велике історичне значення для українського народу.
Відтоді 22 січня ввійшло в історію України як День Соборності України.
Вірші про нашу незалежну соборну Україну з гордістю, урочисто прочитали активні учасники клубу: Свердлова Оля - вірш „Благословенна будь, земля моїх батьків і щедра нива степових просторів,...”, Паврознік Ліза - „Україно, соборна державо, сонценосна колиско моя...”, Онуце Лєра прочитала вірші „Моя Україна-широкі простори...” та „Велична і свята, моя ти Україно...”, Буря Женя прочитала вірш „На своїй природній мові і потоки гомонять...”, а Качур Інна сольно ніжно та задушевно проспівала пісню „Мамина сорочка”.
Потім всі присутні на заході передивились фільм - хроніку „День Соборності”, відеофільм „Україна у нас одна” та ознайомились з матеріалами книжково-ілюстративної виставки "Україна : віхи історії".
Керівник читацького об’єднання, бібліотекар Ольга Качур сердечно привітала ще раз всіх з великим святом Соборності України та побажала всім міцного здоров’я, щастя, добра, миру, злагоди і глибокої віри у гідне майбутнє рідного краю та України.
Саме такі заходи сприяють вихованню патріотизму серед молоді. І лише у єдності українців наше майбутнє.
ВідповістиВидалити