Несемо з вдячністю в серцях.
Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви
Ми думаємо про вас, хто серед нас, живих.
Ми будемо за вас свій отчий край любити
І на землі своїй лишати добрий слід.
Все далі в історію відходять жорстокі битви Великої Вітчизняної війни, в яких наш народ проявив справді героїчну мужність, відстояв честь і незалежність Батьківщини. Уже давно на місці руїн і попелищ виросли міста і села, фабрики і заводи, ніщо не нагадує війну.Але ніколи не будуть забуті імена тих, хто в тяжкий для нашої країни час здійснив неповторні подвиги, хто будував мирне майбутнє для теперішніх та наступних поколінь.
Другого листопада 1943 року Каланчак було звільнено від фашистських загарбників. Саме за період війни в нашому селищі було зруйновано і пограбовано дев’ять господарств, знищено млини, маслозавод, бібліотеку, лікарню, клуб, а також понесли великих втрат в своєму господарстві мирні жителі.
Нашу пам'ять обпалює Вічний вогонь,
Де граніти і зелені повінь.
До священного чистого світла його
В цей день приходимо на сповідь.
Всі ми з історії знаємо, що війна залишила страшні сліди. На території України в руїни та згарища фашисти перетворили 114 міст і 28 тисяч сіл, а скільки загиблих, скільки людей, а особливо молоді, було вивезено на трудові роботи до німецьких таборів !
Розум не сприймає статистики і втрат серед мирного населення. Але душа кожного українця болить за непрожите життя, нездійснені мрії тих, хто загинув в жорстокому коловороті війни. Дорогою ціною дісталася перемога ! Дорогою ціною, дуже дорогою ціною ...
А зараз ми з вами подивимось відеосюжет, як починалася Велика Вітчизняна війна та як за п’ять років вдалося визволити Україну від фашистських загарбників та наш Каланчацький район.
Захопили Каланчак 11 вересня 1941 року. Фашистський режим характерний був масовими репресіями, арештами, катуванням та розстрілами. Під кінець 12 вересня німці прорвалися до Перекопу, а 16 – вийшли до Чонгарського мосту та на Арабатську стрілку.
З перших днів окупації жителі Каланчака проявили стійкість і мужність. Ризикуючи життям, вони визволяли з полону воїнів, переховували партизан, допомагали молоді уникнути відправки в рабство.
Кожна людина зберігає в пам'яті момент свого життя, який здається їй другим народженням, переломом у всій подальшій долі. Війна живе в душах тих, хто пережив її такими спогадами, що вони ніколи не зможуть забути цю війну. І сьогодні до нас завітала Лідія Леонтівна Радіонова, яка була свідком жахливого лихоліття. Їй декілька питань:
- Лідія Леонтівна, а згадайте той момент, коли Каланчак було звільнено від фашистських загарбників.
- Лідія Леонтівна, а чи знаєте ви, хто з наших односельців дійшов до Берліну?
- А що значить для Вас, особисто, свято Перемоги 9 травня та 2 листопада – День визволення Каланчака та району ?
- Шановна Лідіє Леонтіївно ! Ми дуже вдячні вам, що Ви до нас завітали, ми з великою вдячністю і любов'ю вітаємо Вас зі святом визвоолення Каланчака та району від німецько - фашистських загарбників.І дякуємо вам, що ви бережете пам'ять про своїх односельців. Ці квіти для Вас,шановна нашо гостю, від щирої душі та від чистого серця.
"Все менше й менше у такі свята
Ми бачимо тих, хто вистояв в броні
Тому говоримо кожному сьогодні:
«Дивись і слав їх в рідній стороні.
Бо це не просто люди, це – Герої,
Це наша слава, гордість і краса.
Вони в житті не гнулись долі злої
Й зірками душ встеляли небеса.
Вони свої найкращі юні роки
Лишили на тяжких шляхах війни,
Щоб на землі царили мир і спокій,
Щоб всі країни в розквіті жили»
Ми дякуємо всім, хто до нас завітав і просимо проглянути музейні експозиції і, звичайно, запрошуємо зробити екскурс в історію визволення Каланчака.
До речі, відеосюжет демонструвався на обладнанні, яке завдяки проекту «Бібліотека звітує перед громадою» по програмі «Бібліоміст» Ради Міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX) було отримано нашою Каланчацькою центральною районною бібліотекою.
Немає коментарів:
Дописати коментар