В книгозбірнях Каланчацької ЦБС проведені заходи присвячені вшануванню пам’яті жахливих подій у Бабиному Яру підчас другої світової війни. 29 вересня вшановуються 80-і роковини з часу однієї з найтрагічніших сторінок історії окупованого нацистами Києва – початку масових розстрілів у Бабиному Яру.
В кожній бібліотеці громади були оформлені книжкові виставки-огляди, перегляди літератури, тематичні полиці, що висвітлюють ті страшні події. Відвідувачі центральної бібліотеки познайомилися з літературою, фотофактами, представленими на книжковій виставці «Забуттю не підлягає», переглянули документальний фільм «Бабин Яр, Україна, лабіринти історії» та взяли участь в інформаційній годині «Трагедія Бабиного Яру». Бібліотекарі нагадали користувачам про наслідки Другої світової війни, які вражають величезною кількістю жертв. Адже від рук нацистів загинули десятки мільйонів людей.
Фотоілюстративні викладки матеріалів «Біль Бабиного Яру» в Каланчацькій селищній філії та «У Бабинім Яру палають сотні свіч…» в Привільській філії не залишими байдужими відвідувачів. З нагоди 80-ї річниці вшанування трагічних подій у Бабиному Яру організовано й в Новокиївській бібліотеці-філії тематичну виставку літератури та фотоматеріалів «Біль Бабиного Яру».
Година пам'яті «Бабин Яр без права на забуття» відбулася в Гаврилівській сільській бібліотеці-філії.
На бесіду «Біль нашої пам'яті – Бабин Яр» запросила своїх читачів бібліотекар Новопавлівської філії. Хвилина історичної пам'яті «Бабин Яр. Ніколи більше» відбулася в Олексіївській сільській книгозбірні.
Присутні на заходах почули багато подробиць страшної трагедії. З болем в серці слухали розповіді бібліотекарів, як людей вели до Бабиного Яру. А там над яром їх чекав кулемет, який строчив та змітав їх у яр. А ще нацисти кидали туди по декілька гранат …
А земля присипала тисячі людей – чи то недострілених, чи то живих… Якось втекти чи заховатися не було ніякої можливості. Весь район Бабиного Яру було оточено колючим дротом — близько 20 км довжини — з високою електричною напругою .
Бібліотекарі зупинилися на спогадах очевидців, взятих з книжок, зокрема з «Чорної книги» І.Еренбурга.
Вражає жахливий факт, що цілий місяць кров з могили пливла струмком до Дніпра…
Бабин Яр – це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей чи ром. Бабин Яр – це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів.
З року в рік до Бабиного Яру приходять люди, щоб віддати шану полеглим, а головне – зберегти у суспільній свідомості пам'ять про трагічні дні страшної війни. А ще застерегти світ, щоб таке не повторилося ніколи !
Немає коментарів:
Дописати коментар