.

 

Літературна гра в чотири руки
Там колискова давніх літ,
Матусі усмішка і татове плече.
В душі моїй родина - моноліт,
Спішу до рідних, як сльоза пече.
Йду до родини. Радість, чи біда -
Пораду й допомогу нададуть.
Завжди дітей матуся вигляда.
Додому звідусіль веде нас путь.
                                      Марія Яновська. 

   Такими простими і такими теплими словами розпочалося травневе засідання літоб’єднання «Дивослово» присвячене святам і знаковим подіям  останнього місяця весни, а головне  –  Міжнародному дню сім’ї. 
    Ще з шкільних років ми знаємо, що сім’я один із основних інститутів суспільства, перша сходинка соціалізації людини, вона  була і залишається берегинею людських цінностей, культури та історичної спадкоємності поколінь, чинником стабільності і розвитку.

    З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина і як особистості. Вона – джерело любові, поваги, солідарності та прихильності. Благополуччя родини – ось мірило розвитку і прогресу країни.
    Наш клуб – літературний тож і розмова до Міжнародного дня сім’ї йшла під специфічним ракурсом – сімейно – літературної творчості.
   Літературознавчу рефлексію «Літературна гра в чотири руки»  продовжила керівник клубу Ірина Добровольська розповівши про українські і світові приклади сімейно – літературної діяльності.      Психологія творчості – велика таємниця, а ще більша загадка як двом людям вдається вкинути своє творче «я» до спільного казана і в результаті отримати твір, написаний у співавторстві.

   Серед найвідоміших  літературних дуетів  «братська спілка» Івана та Панаса Руденків, більш відомих під псевдо Білик і Мирний, в активі їхньої творчої співпраці – шедевр української класичної літератури роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?».

   Багатьом відомий і самозакоханий чиновник Козьма Прутков, за яким криється тріо – поет Олексій Толстой  та його кузени Олексій та Владимир Жемчужникові.
   Маємо також  і інші приклади  активної і результативної  творчої співпраці між братами. Брати  Грімм, Гонкур, Вайнери, Стругацькі, Капранови.
   Коли під одним дахом сходяться двоє людей, обдарованих літературним талантом, до того ж пов’язаних обручками, дітьми, побутом, почуттями, важко чекати від них мирного життя. Можливо, єдиний спосіб урятувати шлюб – це почати писати вдвох.

   Літературознавці стверджують, що насправді  письменницьких шлюбів, які давали б плідний літературний врожай, не так багато. Одними із перших спадають на думку Анна та Серж Голон  (псевдонім Симони Шанжьо та Всеволода Голубінова), автори  знаменитого циклу історично-любовних романів про походеньки Анжеліки.
  Але навіть в такому таїнстві, як сімейна творчість  «Україна — це супер. Україна — це ексклюзив» і можемо похвалитися перед світом  цілим сузір’ям талановитих дуетів – Марина і Сергій Дяченки, Наталка і Валерій Лапікури, Олена і Тимур Литовченки,  Наталка і Олександр Шевченки.

    До розмови про сім’ю, родинні стосунки доєдналися Любов Радіонова, Ольга Марченко, Любов Степко, Валентина Куцева, Галина Нігачова, Лариса Смолієнко та Тетяна Мельничук. Прозвучали авторські вірші, присвячені батькам, дітям, шкільним друзям, студентській сім’ї.   Як завше на таких зустрічах в теплі спогади вплітаються ниточки світлого суму і просвітлені образи минувшини.

   Тож хай доброму роду не буде переводу. Хай завжди так буде, як говорить народне прислів’я  «Як велика і дружна родина, то минає лиха година». Бо кожен несе відповідальність один за одного, у кожного за інших болить серце.
   У великій родині  учасників літературного клубу «Дивослово» немає заздрощів і непорозумінь, а є велика людська любов, яка зобов’язує бути чесними, щедрими  і добрими.
  З Міжнародним днем сім’ї!