75800 Україна Херсонська обл. смт Каланчак вул.Чорноморська,7 ТЕЛ.:(05530)-3-11-40 E-mail:kalanchak.biblioteka@gmail.com
ЗАПРОШУЄМО ДО НАС В БІБЛІОТЕКУ !

19 квітня 2018 р.

Світ українських традицій, світ вічний, світ живий


   Учасники читацького об’єднання людей поважного віку «Спілкуймось!» Каланчацької центральної бібліотеки зібралися в літературно-мистецькій залі щоб ознайомитися з весняними українськими традиціями.
  Цього дня говорили про Вербну неділю, історію цього свята, звичаї мудрої старовини, Страсний тиждень, його зміст та традиції, Радоницю, або Проводи.  
   Керівник об’єднання та організатор заходу, активна відвідувачка центральної бібліотеки Тетяна Дмитрівна Петруненко щиросердно привітала одноклубників з весняними святами та запросила у цікавий екскурс в історію весняних свят та українських традицій.
   Члени клубу разом з керівником Тетяною Петруненко та бібліотекарями відділу обслуговування на дві години пірнули в світ традицій і культури українського народу, світ вічний та живий.
   Свято українських свят розпочалося цікавим кліпом привітань «Вербній неділі» й далі розповіді про свята та традиції перемежовувалися відео-роліками, кліпами, піснями, обміном думками … 
   Розповідь ведучої була дуже цікава та пізнавальна, зокрема вона детально розповіла про Вербну неділю. «Вербна неділя в 2018 році - 1 квітня. Вербна неділя – один з найулюбленіших у народі християнських свят. Релігійні традиції органічно поєднуються в ньому з символікою весняного пробудження природи. Цей унікальне свято світового масштабу знайшло яскраве відображення в нашій культурі. Легко запам'ятати, що Вербну Неділю християни святкують рівно за тиждень до Великодня. Як відомо, у світлого Воскресіння Христового немає чітко фіксованої дати. Таким чином, Вхід господній в Єрусалим теж не пов'язаний з певним днем календаря, він залежить від того, якого числа наступає Пасха.
     До IV ст. Вербна неділя остаточно увійшла до канону важливих християнських свят. В її основу увійшли старозавітні легенди, які вигадливо переплітаються з древніми віруваннями. З часом свято поширилося в католицькому і православному течіях. Як правило, воно зливалося з язичницькими обрядами, культ духів природи надав неабиякий вплив на християнські традиції.
    У 2018 році Свято Пасхи ми відзначили 8 квітня, тобто її можна назвати ранньою. Відповідно, Вербна неділя настава у перший день квітня. Річне коло великих православних свят можна дізнатися з церковного календаря». 
    Далі керівник клубу зупинилася на історії свята. Вона розповіла: «За євангельською легендою, Ісус Христос прибув у Єрусалим в 30 році нашої ери. Він подорожував на віслюку разом зі своїми учнями. Господь попрямував до храму, супроводжуваний криками «Осанна синові Давидовому!». Там він вигнав торговців і зцілив хворих.
  Люди давно начулися про чудесного подорожнього, який здійснює чудеса. Появу Ісуса вони сприйняли, як добрий знак. Тим більше, він в'їхав у місто на мирному віслюку, а не на коні, що передвіщав війну і гоніння. Народ вітав його, як месію, вистилаючи шлях Спасителя одягом і пальмовими гілками.
   Свято, присвячене приходу Господа в Єрусалим, виникло на основі давньоєврейської обряду, коли в синагогу приносили пальмові гілки, пов'язані пучками. Ними віруючі хльостали по підлозі, щоб передати землі магічні сили рослинних духів родючості.
   У північному кліматі, як відомо, пальми не ростуть, тому їх замінили на вербу – передвісницю весни. Багато народів вважали, що ця рослина може сприяти гарному врожаю, так як росте біля води».
     Відео-кліп з піснею «Великдень» привніс ще більше святковості.
    А після прослуховування пісні та перегляду відео-роликів Тетяна Дмитрівна продовжила свою розповідь, зупинившись на звичаях мудрої старовини. Вона розповіла, що традиції святкування Вербної неділі залишаються незмінними з часів наших предків. Напередодні, у Лазареву суботу власноруч ламають і приносять додому вербові гілочки. Не забороняється і купити їх. Вербу освячують у церкві, після чого вона, згідно з віруваннями, набуває воістину чарівних властивостей.
    Вербна неділя припадає на дні Великого посту, тому бурхливі розваги не вітаються. Священнослужителі радять зайнятися своїм духовним розвитком, присвятити час молитвам і спасенним бесідам.
   Хто дотримується посту в цей день – отримують послаблення перед суворим Страсним тижнем. Їм можна розговітися рибою та олією. У сім'ях пекли пісні булочки, в одну з яких ховали монетку. Вважалося, що той, кому дістанеться сюрприз, буде щасливим і успішним у справах.
    якими прикметами у Вербну неділю не можна розчісуватися, щоб здоров'я не «збігло» крізь зубчики гребінця».
  Тетяна Дмитрівна зауважила, що не варто забувати, що деякі звичаї позбавлені здорового глузду, тому краще не надавати їм значення. Головне в цей день (втім, як і в будь-який інший) – дарувати світові світло і добро, не витрачати сили на негатив, черпати натхнення в собі самому і в навколишньому, уникати злих думок та вчинків. 
   Ведуча заходу наголосила, що Страсний тиждень — це важливий етап у церковному календарі.
  Оскільки цей період прив'язаний до Великодня і Великого посту, його дати змінюються з року в рік.
   Страсний тиждень — це частина Великого посту, самого важливого часу в році для будь-якого християнина. Значення і сенс передвеликоднього тижня переоцінити дуже складно.
  Далі пішла розмова про зміст Страсного тижня.  
   Адже сенс криється в самій назві — «Страсний», що походить від слова «пристрасті». Страсті Христові — це події, які передували прилюдної страти Ісуса Христа. Це останні шість днів посту, а не сім, тому що в неділю Страсного тижня відзначається Великдень, воскресіння Месії, передбачене раніше.
   Кожен день Страсного тижня — особливий:
   Великий понеділок — час згадування старозавітного персонажа Біблії — Йосипа;
  Великий вівторок — день спогадів про викриття книжників і фарисеїв;
   Велика середа — в цей день Юда прийняв рішення зрадити Христа;
    Чистий четвер — день підготовки до Великодня, прибирання будинку, приготування пасок і яєць. За переказами, саме в цей день була Таємна вечеря, а також відбулася зрада Іуди;
   Велика п'ятниця — розп'яття Христа;
   Велика субота — поховання.
   У цей час піст повинен дотримуватися самим суворим чином. Багато священнослужителів і ченців практично весь тиждень харчуються тільки водою і легкою їжею.
  Згодом Тетяна Дмитрівна зупинилася на розповіді про Страсний тиждень у 2018 році, зокрема вона сказала, що в цьому році тиждень страстей Христових розпочався 2 квітня і тривав  до суботи, 7 квітня… й далі про головні традиції Страсного тижня:
   «Страсний тиждень потрібний для остаточної підготовки до Великодня, тому починаючи з четверга люди готують свій будинок до великого свята православ'я. Прийнято починати робити прибирання, готувати традиційні великодні страви;
   Цього тижня особливо заохочуються походи в храм на богослужіння, які відрізняються максимальним смутком і сумом. Молитви не співаються, в достатку присутні земні поклони;
    На Страсному тижні священнослужителі рекомендують причаститися і сповідатися. Цей час підходить для таїнства причастя найкращим чином. Це буде прекрасною підготовкою до свята Великодня».
  До уваги присутніх прозвучала пісня – кліп «Радониця» й далі пішла розповідь про Радоницю – великоднє поминання, або Проводи.
   У вівторок другого тижня після Великодня, який називається Фоминим тижнем, Православна Церква відзначає Радоницю – день першого поминання покійних після Великодня. Слово «радониця» походить від слова «радість». Зазвичай у цей день після вечірнього богослужіння або після Літургії здійснюється повна панахида. За традицією віруючі відвідують кладовище, моляться біля могил, здійснюють літію (це слово в буквальному розумінні означає посилене моління), для чого необхідно запросити священика»
  А ведуча заходу зауважила, що навколо теми поминання покійного існує безліч питань. На жаль, зараз на похоронах і поминаннях люди змішують язичницькі та православні традиції».
  А далі ще поговорили про те, як правильно поминати покійних…



Немає коментарів:

Дописати коментар

Контактна форма

Назва

Електронна пошта *

Повідомлення *