Права – знати, пам'ятати та реалізовувати !

                        

     «Закон можна вважати якісним тоді,  коли зміст його є  точним, якщо вимоги його справедливі, якщо він формує чесноти  у громадянина» - Френсіс Бекон.  

     З таким епіграфом провів днями своє засідання юнацький бібліотечний клуб за інтересами «Старшокласник».

    Дев'ятикласники ЗОШ № 2 разом з класними керівниками Нігачовою Г.Д. та Скороход Л.В. зібралися в літературно-мистецькій залі Каланчацької центральної бібліотеки, щоб поговорити на дуже важливу тему — тему відповідальності людини перед суспільством та державним законодавством.  

    Захід підготували бібліотекар, керівник клубу, організатор зустрічі Ольга Качур та актив читацького об'єднання. Вони й стали ведучими засідання.

   Відкриваючи захід, ведучі зауважили, що вони вже подорослішали, стали підлітками, перед ними відкривається надзвичайно широкий світ, у якому є не лише добро, а й зло, не тільки моральність, але й злочинність й тому дуже легко стати на хибний шлях. Як і раніше, батьки несуть відповідальність за вчинки дітей. Але тепер ця відповідальність стосується і підлітків безпосередньо, бо вони подорослішали, а отже, мають не тільки права, але й обов'язки.

   Цікавою родзинкою засідання був епізод з «Чарівною Скринькою». Учасники  заходу зазирнули до чудової скриньки, а у ній знаходився  найцінніший скарб нашої планети Земля. У дзеркалі вони побачили себе – людину, найголовніший скарб нашої планети.

   А ведучі зауважили, що кожен  – неповторна особистість, цілий Всесвіт, і він унікальний, тому що ніколи і ніде не може повторитися. Але пройшло не одне тисячоліття поки людство усвідомило неповторність кожного і ухвалило закони, які оберігають людину, її життя й індивідуальність. З давніх-давен  у людини з'явилася необхідність відстоювати свої права. Спочатку це робили силою.  Але коли виникли перші держави, у людське суспільство прийшов новий закон права. Головними критерієм права стала справедливість, а не сила.

   Керівник клубу продовжила розповідь, вона зауважила, що людству потрібно було створити такого захисника, який міг би примусити держави поступитися своїми інтересами заради інтересів своїх громадян і постійно піклуватися про них.

     Учасники заходу дізналися, що місію такого захисника взяла на себе міжнародна Організація Об'єднаних Націй, створена в 1945 році з метою вирішення будь-яких конфліктів та суперечок між країнами мирним шляхом за столом переговорів. А 1948 року держави, що увійшли до ООН, підписали Загальну Декларацію Прав людини - документ, у якому вони пообіцяли одна одній і своїм народам забезпечити громадянські права й свободи, рівність усіх перед законом, особисту недоторканість, свободу совісті, можливість дотримуватися своєї релігії.

   Ведучі розповіли одноклубникам, що загальна Декларація  Прав  людини - важливий і корисний документ. Але в ньому говориться про людей загалом - і жодного слова про дітей. Але ж діти потребують особливої уваги й захисту з боку держави.

     Саме тому в 1989 році ООН прийняла окремий документ під назвою «Конвенція про права дитини».

     Підлітки  довідались, про які права йдеться в Загальній Декларації Прав людини та Конвенції про права дитини, на що кожен із них має незаперечне право.

     Керівник клубу зосередила увагу підлітків, що чим старшою стає дитина, тим більше зростає її відповідальність. Жити в суспільстві й бути вільним від його норм неможливо. Немає прав без обов'язків. Цей принцип чітко визначений у Конституції України.

    Далі учасники засідання  взяли участь в цікавих, пізнавальних та захоплюючих ситуаційних правових іграх та конкурсах, в яких підлітки показали добрі знання. 

   Старшокласники попередньо об'єдналися  у 3 групи, отримавши по дві картки з ситуаційними задачами щодо порушення прав відомих літературних героїв,  кожен  учасник групи мав змогу висловитися з даної теми.

    Наведений під час заходу  уривок із оповідання  А.П. Чехова «Ванька» виявився ефективним для переоцінки цінностей, досягнення бажаних змін у ставленні, переконаннях наших підлітків. З гіркотою діти усвідомили, що були порушені всі права Ваньки-сироти: з ним жорстоко поводились, ніхто й не збирався забезпечувати йому достатній рівень життя для розвитку, чи хоча б нагодувати.

   А бібліотекар підсумувала:  «На вмінні кожної людини користуватися своїми правами та поважати права інших будуються рівноправні стосунки з оточуючими, які характеризуються взаємною довірою, співчуттям, теплотою, відчуттям єдності, впевненості. Без впевненості довіра перетворюється на підозрілість, співчуття - на байдужість, а теплоти й відчуття єдності  немає.

    Конвенція визнає за дитиною право вільно висловлювати власні думки, але це право обмежується в деяких випадках. Зокрема, якщо висловлювання власної думки завдає шкоди репутації та гідності іншої особи».

    Під час засідання проводилися й обговорення в колі: кожна група отримала  роздатковий  матеріал «Асертивні права людини». Підлітки ознайомилися з ними та дійшли висновку, що асертивна поведінка  є способом захисту права людини. Керівник клубу роз’яснила, що «Асерт́ивність» (англ. assertion) — здатність людини відстоювати свою точку зору, не порушуючи моральних прав іншої людини. Це здатність оптимально реагувати на критику та вміння рішуче говорити собі та іншим «ні», якщо цього вимагають обставини.

   А ще учасники засідання детально ознайомилися з Законом України «Про освіту», який забезпечує право на освіту — одне з конституційних соціально-економічних прав, що забезпечуються розгалуженою мережею навчально-виховних закладів.

       Завідуюча відділом обслуговування Олена  Гриценко  у заключному слові сказала, що кожна людина, досягши певного віку, несе особисту відповідальність за наслідки невиконання або недостатнього виконання передбаченими правовими законами обов'язків, які призводять до порушення прав інших людей. Громадянська відповідальність передбачає застосування до правопорушника заходів і дій, які мають для нього негативні економічні та інші наслідки. Вона нагадала прислів’я : «Посієш вчинок — пожнеш звичку, посієш звичку — пожнеш  характер, посієш характер — пожнеш долю», — говорить народна мудрість. Отож і від вас  насамперед залежить ваша доля, доля  громадянина України».

    Ведучі заходу узагальнили: «Не можна розуміти відповідальність узагалі, абстрактно. Відповідальність у людини може бути перед собою, своєю совістю, своїми батьками. Відповідальність перед суспільством — суворе дотримання встановлених у ньому правил і норм. Порушення їх спричиняє певні санкції морального, громадського, адміністративного або юридичного порядку. Дитина повинна усвідомлювати змалку: не дозвільна поведінка веде до відповідальності, покарання — суспільного, адміністративного, кримінального.

   Повага до закону повинна формуватися в родині. А поважати закон можна лише одним способом: дотримуватись його, будувати свою особисту поведінку на основі й у рамках законності. І тут першим учителем і прикладом для дитини мають  стати батьки — їхнє ставлення до своєї справи, даного слова, обов'язків. Саме в родині дитина повинна засвоїти предметний урок принциповості й високої відповідальності».

    Організатори засідання ставили за мету, щоб діти добре знали і  пам’ятали свої права і вміли їх правильно реалізувати. Зичимо їм, щоб завжди у житті  закони захищали їх і захист цей був невпинний, а вони навіть і не помічали його.

     Підлітки дійшли висновку: у кожного з нас є права, і ми повинні добре знати їх, щоб захистити себе, якщо хтось хоче нас образити. Але слід знати не лише свої права, але й обов’язки. Прагнучи відстояти свою свободу, не можна утискати свободу інших.