Веселка талантів каланчацьких митців

                                                                                  

     На святі селища Каланчак односельців зачарувала виставка наших талановитих майстрів…

    Чарівний світ мистецтва…  Він не залишає байдужим нікого.

Як жодна жива істота на землі, людина наділена все проникним зором, невичерпною  фантазією, чародійним доторком до всього що відкрила Природа.

Ці таємниці заховані в душі народу, як знак незглибимого  таланту.                                Задумаємось на мить, що кличе людину до творчості?  Поклик серця, душі, потаємний  внутрішній голос, потреба духовного самовираження ? 

    Справжнє мистецтво неможливо розкласти по полицях.

    Справжнє мистецтво  - це спалах душі і долі, це всеперемагаюча весна світу.       

    Голкою, пензлем, різцем, на полотні, металі, дереві, папері, використовуючи все, що потрапляє в поле зору, іноді, навіть й не здогадуєшся, з чого ці вироби, втілюють вони неповторну красу степових далей, щедрі дарунки родючої землі…  від яких не відвести зачарованого погляду.

   Наші умільці, вони різні за профілями своєї діяльності, в кожного з них своя доля, але всіх їх об¢єднує одне – любов до  творчості, до краси, до життя...  

  На виставці були представлені роботи І.С.Красновської, О.А.Марченко, Д.В.Вишневської, К.С.Сміцької, Д.М.Ісаєва, М.М.Молдован, О.О.Канівець, Т.В.Савчнкко, К.К.Сидорової та Н.С.Мотрюк,

  Зазирнемо на виставку наших умільців, пірнемо в красу, переглянемо їх прекрасні чудові  картини, вишиванки, фотокартини, поробки…

Чарівні візерунки Дар’ї Вишневської.  Поробки з бісеру, картини з вишивки, бісеру та нитяної графіки… 

     Свій творчий шлях Дар’я Вишневська почала з раннього дитинства. Ще будучи школяркою Каланчацької ЗОШ № 2 старанно, зі  смаком добирала речі власного вбрання намагаючись вразити  всіх своєю оригінальністю. В усьому цьому їй допомагала  матуся. Вона завжди надихала доню створити щось нове, краще ніж попереднє, мама забезпечувала необхідними матеріалами, інструментами,  найкращою літературою в сфері творчості, що продовжує робити і нині, надихаючи на нові творчі пошуки.

      Закінчуючи школу дівчина вільно в’язала гачком та спицями, володіла технікою макраме та технікою вишивки хрестиком. Для подальшого навчання Дарья обрала факультет трудового навчання Херсонського педагогічного університету.

      З 2006 року працює в Дитячо – юнацькому центрі на посаді керівника гуртка вишивки та бісероплетіння.  У «скромній» колекції Дар’ї налічується вишиті картини (різними техніками), безліч різноманітних квітів з бісеру, сувеніри, прикраси,топіарі, панно тощо. 

     Дар’я  Вікторівна в своїй роботі керується принципом - кожна дитина це особистість, яка  потребує до себе уваги, індивідуального підходу, і основна задача вчителя знайти  цей підхід, не залишити осторонь  жодного учня, адже кожна дитина  може відкрити в собі талант, який знадобиться ϊй протягом усього  життя. Малесенькі вихованці  стали для  майстрині частинкою її життя.

   На виставці були представлені картини Дмитра Миколайовича Ісаєва. Кожна пора року має свою особливу чарівність. Це  дуже тонко примітив Дмитро Миколайович і вдало схоплює фотоапаратом кожну неповторну мить.  

 Автор чудової колекції фотокартин  народився і закінчив  школу в місті  Петербург.   Виховувався  в родині творчій, інтелігентній. Мати -  Регіна Дмитрівна сама родом із Каланчака, професійний скульптор за освітою. Закінчила художнє училище ім. Серова, а пізніше Ленінградську художню академію. Дідусь  знана і  шанована людина у селищі Каланчак Дмитро  Федотович Кличановський багато років працював директором школи, був чудовим педагогом, закінчив два  курси Ленінградської художньої академії, Московський літературний інститут, був особисто знайомий з Олександром Солженициним та Йосипом Бродським.   

   Каланчак став для Дмитра Миколайовича другою Батьківщиною.  Він маленьким  приїздив в Каланчак на літні канікули до дідуся і бабусі. З дитинства відчував особливий  потяг до природи, особливо захопився рибальством і вже  понад 30 років не залишає свого хобі, став справжнім професійним рибалкою, власноруч  виготовляє різні рибальські снасті, має «золоті руки» майстра.

     А по характеру майстер – фотограф  ще й справжній романтик, який  із захопленням, уважно спостерігає, як змінюється все навкруги, що кожна мить в природі неповторна, як й саме життя. І зафіксовує свої незабутні миттєві враження в своїх фотороботах.

   У нього майже дві тисячі фотографій... Кожна пора року має свою неповторну красу. Вдало зроблений  знімок, це велика радість для самого автора. Кожна  фотографія  -   це сюжетно закінчена робота.   

   Чудово красуються на знімках і гарний метелик, який ніби на хвилиночку присів  на квіти перепочити. Автор навіть в  простій гусениці запримітив, щось незвичайно цікаве  і талановито зумів передати  на фотографії.

   На більшості  знімків  зображена наша річка в різні пори року. У лютому відлига наче в березні - південним вітром відпрасовано стежки. Вдивляючись в ці пейзажі розуміємо, що диво знаходиться з нами поряд, простягніть руку і відчуєте  приємну прохолоду води, як ласкаво світить сонечко, грайливий  вітерець пестить ніжні коси плакучої верби, чується  ніжний і тривожний. живий голос річки, який  звертається до кожного, хто живе на нашій землі.

    Зачарували відвідувачів виставки роботи Катерини Степанівни Сміцької  та її сім'ї.   

    Родина  Сміцьких надзвичайно  талановита  родина, талановита з діда – прадіда.  В родині  особливе, шанобливе  ставлення до природи, закоханість  в  її  красу й велике бажання  наблизити  цю красу до людей  своїми творчими  роботами, наповнити  відчуттям  пахощів  весняного  цвітіння,  духмяним   повітрям  літніх трав, п’янким духом осіннього  зів’ялого  листя.  Мабуть тому  їх  роботи хвилюють,  сповнюють  відчуттям радості буття. Широке різнобарв’я,  розмаїття  почуттів:  від  шаленої  весняної  радості  до глибинного  осіннього  смутку  -  діапазон  краси, який відображений в роботах родини  Сміцьких. 

    Що  дуже  приємно  та  незвично, що  в цій  родині  вишивають поколіннями   майже  всі  члени  сім’ї,  господиня  Катерина  Степанівна  -  натхненник   творчості в родині. Скатертини, серветки,  подушки,  простирадла...., і  навіть,  великі картини незбагненної краси ! 

     А  родом майстриня  із Львівщини, а там вишивають всі. Вишивали  прабабусі,  бабусі  і  мама. І  саме люба бабуся навчила  маленьку Катрусю  робити  перші  вишиваночки, а було тоді  дівчинці  усього п’ять рочків. І з тих пір з голкою  не розлучається і навчила своїх дітей…

     До скарбнички народних майстрів увійшло й прізвище Катерини Корніївни Сидорової. Вона представила на огляд свої чудові роботи – весняні, святкові, неповторні.

    Й з кожним виробом, кожною новою знахідкою приходить, вдосконалюється  майстерність. Все цікавіші вироби, все цікавіше їх виготовляти…

    Катерина Корніївна розповіла, що захоплення прийшло само по собі, захопило, заполонило серце та душу, що ескізи самі приходять у її творчій уяві, задуми народжуються зненацька, а руки підкорені творчій фантазії - творять, творять, творять чудеса !

      Красновська Інна Сергіївна – художниця – «Цвітиця».     

     Багато робіт Інни  Сергіївни  про ауру людини, або як говорить художниця, про її „Цвітицю”, що походить від чарівних слів „цвіт” і „птиця”. Це і є напрямком її творчості. Виставки її робіт були організовані в районі, в містах Києві та Херсоні.

    Вдивляєшся в картини Інни Сергіївни і ніби потрапляєш у казковий, фантастичний світ любові, життєвої мудрості, незбагненої  краси.

    Роботи  виконані аквареллю, пластиліном, рідше простим олівцем, все залежить  від настрою художниці. По відгуках глядачів, ці  дивні малюнки мають неабиякі  властивості заряджати  людей  сильною  позитивною  енергією, піднімають  настрій, їх хочеться бачити знов  і знову.... 

         Інна  малює з  раннього  дитинства, каже, що ніби Всевишній водить її руками, і часто вона сама не знає наперед,  якою  вийде  картина, це загадка для неї самої. Тільки  душа відчуває в такі моменти  особливий  настрій, завжди  позитивний.  Двох  однакових картин ніколи  не виходить.

    Інна Сергіївна народилась і виросла в м. Джанкой АР Крим, там закінчила училище культури, вже багато років поспіль працює бібліотекарем в Каланчацькій централізованій бібліотечній системі. А нещодавню закінчила ще й Херсонське училище культури за спеціальністю «Прикладне мистецтво».  

  Підчас виставки Інна Красновська за власною ініціативою влаштувала боді – арт.  

  Майстриня  -  вишивальниця  Ольга Григорівна Марченко не уявляє свого життя без улюбленої справи – вишивання. Для вишивання вона завжди знаходить вільну хвилинку, які б справи не були важливі, термінові, але вишивання –понад усе ! 

   Вишивати Ольга Григорівна почала змалечку, починала з маленьких робіт, купувала в магазині малюнки на канві, сама малювала на полотні.

І всі вишивки виготовляла з великою любов’ю, з великою старанністю й все виходило дуже гарно. В цьому захопленні її підтримувала матуся, допомагала, консультувала, підказувала…, адже  саме рідна ненька вперше дала їй в ручки голку з ниточкою й показала перший стібок…

  Народилась Ольга Григорівна в Запоріжській області, в Каланчак переїхала у 1968 році. Закінчила Мелітопольський  сільськогосподарський технікум, працювала за фахом, але ніколи не покидала улюблену справу –вишивання.

  В великій, цікавій та дуже гарній колекції Ольги Григорівни представлені різні види вишивок, чарують око гармонійно, з великим смаком вишиті серветки, картини.

   ї роботи виставлялись вже неодноразово  в літературно – мистецькому залі центральної бібліотеки на виставці умільців нашого таврійського краю, на тематичних засіданнях читацького об’єднання за інтересами людей поважного віку «Спілкуймось!», активним учасником якого є Ольга Григорівна.

   Крім вишивання Ольга Григорівна залюбки вирощує квіти, займається в’язанням  на спицях…  Її життєве кредо «Ні хвилини без улюбленої справи – вишивання!».

     Світ починається з краси …
Саме з краси, ніжності, неповторності починаються вишивки Маргарити Миколаївни Молдован.

      Можливо талант майстра – це гени, а ще й скарбниця найцінніших родинних традицій, вміння їх берегти й бажання своїми витворами дарувати радість людям. Саме таку радість дарує односельцям Маргарита Миколаївна.

   Свої роботи майстриня характеризує, як  „Вишиті мрії”. 

  Маргарита Миколаївна за фахом педагог- філолог, але вже багато років є працівником центральної бібліотеки. Саме в бібліотеці вона почала відкривати свої таланти.

 Маргарита Миколаївна наділена невичерпною фантазію, талантом чародійного самобутньої майстрині, реалізовує власні творчі фантазії …

 Сергій Анатолійович Селєзньов -  чудовий самобутній  майстер - гончар з села М.Горького.

 Гончарство - одна з самих давніх професій та захоплень.  Гончарне ремесло взаємодіє з усіма стихиями (водою, землею, повітрям, вогнем), а Сергій Анатолійович майстерно володіє цією справою.

Сергій Анатолійович Селєзньов – справжній Майстер «Золоті руки»  виготовив в домашніх умовах велику колекцію своїх чудових виробів, від яких не відірвати погляд, яких тільки виробів він не виготовив, колекція дуже велика, діапазон фантазії дуже високий, від кількості назв до широти вжиткових призначень, вироби виготовлені з різної глини - за складом, жирністю та кольором.   

  Майстер - гончар  ліпить двома руками , а круг обертає ногами. Робота гончара на перший погляд неважка. Насправді ця ж, легкість досягається тільки з часом і старанням, потребує неабияких знань та навичок. Чутливість пальців, координація, швидкість і точність рухів мають виняткове значення для гончара. Його руки мнуть, тиснуть, гладять, торкаються глини, і, раптом, з-під рук починається витягатися глечик або горщик, макітра чи ваза, блюдо чи... 

    Гончар повинен перетворити шматок глини на казковий витвір мистецтва, а «закріпити» чудо-вироби  потрібно в печі, тут також своя технологія – витримати режим температури, час випікання…                                                          

  А про себе Сергій Анатолійович розповідає, що переїхав з дружиною до нас в район не так давно, тут йому сподобалась природа. Сам він за професією взуттєвик, народився в місті Запоріжжя. Гончарською справою почав займатись з 2002 року, а захопив його гончарською справою старенький дідусь, який живе у підніжжя гори біля м. Ялта, що в АР Крим, там він вперше виготовив гончарські вироби та музичні інструменти.

  Доречі, Сергій Анатолійович виготовляє ще й музичні інструменти та добре грає на них.

 Перебуваючи в зоні АТО не покинув свого захоплення, займався ще й керамікою… наш сміливий, мужній й в той же час, дуже талановитий Сергій Селєзньов.

  Свої унікальні вироби представила на святі селища й  Наталія Сергіївна Мотрюк – майстер миловар.   

 За роки миловаріння у творчому доробку молодої майстрині назбиралося уже понад кілька сотень виробів з мила.

Зі слів майстрині: «Працювати з милом дуже легко і головне у тім, що можна втілити у реальність будь-яку свою фантазію, створити мило різної форми та кольору. Але, все ж таки, хотілось чогось справді натурального, домашнього. Так я дійшла до виготовлення мила «з нуля», яке потребує певної майстерності. 

   Створювати мило для мене – це абсолютно творчий процес, де я використовую не тільки теоретичні знання і практику, а й у повній мірі застосовую свою уяву, фантазію та креативність. І найцікавіше у цьому те, що ніколи не знаєш яким буде результат.

   Безсумнівна перевага домашнього мила – це звичайно, їх природні та натуральні інгредієнти, позитивна особиста енергетика, яка присутня у кожному шматочку,  індивідуальний та продуманий підхід до кожного рецепту, оригінальна форма та дизайн».

  Відвідувачі на довго зупинялися біля майстрині, розглядали, мацали, нюхали й купляли на подарунки та особистого користування… Замовляли…

 Голова Каланчацької ОТГ Володимир Зінчук щиро привітав кожного народного умільця зі святом селища, подякував за участь в виставці майстрів та вручив подяки.

Невичерпне  джерело  творчих  обдарувань !       

В літературно-мистецькій залі центральної бібліотеки майже 10 років тому створено сектор мистецтв.Ми відкриваємо все нових і нових самородків -  талановитих людей, самобутніх, обдарованих, народних умільців, якими так багатий наш Каланчацький край, згуртовуємо їх за інтересами, проводимо виставки та презентації їх творінь.

В секторі мистецтв можна знайти й потрібні книги, нотні видання, енциклопедії та довідники, альбоми з репродукціями картин українських та світових художників та скульпторів, друковану продукцію про історію архітектури, декоративно-прикладного мистецтва та інше. І звісно ж,  цим бібліотека залучає своїх  відвідувачів до культурної спадщини країни та світу… 

До уваги відвідувачів альбом народних умільців «Творці краси каланчацького краю», який представляє 23 закоханих в красу односельців.  

В секторі мистецтв кожен відвідувач має змогу ознайомитись з виставками матеріалів присвячених ювілейним датам видатних митців, а також  взяти участь в експозиції власних творів мистецтва:  вишивка, різьблення, ліплення, поробки, а також колекції монет, альбомів та інші види мистецтва.

  Творити красу ! Нести людям любов, добро, красу, насолоду !

  Виставку виробів народних умільців на святі селиша Каланчак організували бібліотекарі Олена Гриценко та Маргарита Молдован.