Толентність врятує світ !

    «Толерантність  врятує  світ !» - до такого висновку прийшли старшокласники на своєму черговому засіданні.

      У  читацькому клубі  «Старшокласник»  Каланчацької центральної районної бібліотеки  двічі проведено  етичну  годину «Толерантність врятує світ!» для учнів 9-В класу Каланчацької ЗОШ № 1 (класний керівник Ірина Миколаївна Новак)  та  для учнів8-А класу Каланчацької ЗОШ № 2 (класний керівник Галина Дмитрівна Нігачова). 

   Керівник об’єднання старшокласників та організатор зустрічі, бібліотекар Ольга Качур, яка розпочала засідання вступним словом: «Щороку  світова спільнота відзначає  Міжнародний день толерантності, підтримуючи право кожної людини на індивідуальність і дотримання своїх переконань, наголошуючи, що  толерантність  - це  аж ніяк не  поступливість,  поблажливість,  потурання  чи  терпиме  ставлення  до  соціально  неприйнятного,   - це  передусім,  активна  життєва  позиція, що формується  на основі  визнання  універсальних   прав  і  свобод  людини». 
  

 Й далі Ольга Качур продовжила, що бібліотеки  -  одні  з  найдавніших  культурних  інститутів  людства,  що  в  процесі  свого існування  змінювали  форми  документів,  що ними зберігалися,  функції  та  завдання,  але ніколи  не припиняли  свого існування.  Так  склалося  тому,  що  вони  накопичують   і передають  знання  та  вічні  духовні  цінності від  одного покоління  до іншого.   Нещодавно бібліотеки   почали трансформуватись із  традиційних  книгозбірень  в потужні  інформаційні  центри, а сьогодні  бібліотека  -  це ще й  територія  толерантності, своєрідна школа  спілкування, адже  сюди  може  прийти  кожен  і  почуватися  повноцінним і рівноправним  з  іншими.  Наша  Каланчацька   бібліотека   може  вести  толерантну  розповідь  про  різні  культури,  народи,  релігії,  звичаї  та  традиції,  а також  сприяти  спілкуванню  між  націями  та  різними  соціальними групами.  

Надзвичайно  важливо,  щоб  фундамент толерантності  було  закладено  в молодому  віці, бо  чим старша  людина,  тим  важче  їй змінювати свою  ідентичність. 

   Приємно відзначити, що клуб  «Старшокласник»  традиційно  сприяє  розвитку  рис  характеру його учасників та оточуючих, притаманних   толерантній особистості. Такі  та подібні заходи в читацькому об’єднанні проводяться щорічно й вже багато років поспіль.

    Епіграфом  заходу учасники засідання  обрали вислів великого Гете :  «Перед великим розумом я схиляю голову, перед великим серцем я стаю на коліна».

    Й почалося обговорення такої цікавої та край потрібної теми… Керівник об’єднання  нагадала, що «Людина може обійтись без багатьох речей, але не без іншої людини»,- сказав один учений. Навіть на самоті ми подумки звертаємось  до інших людей. Наприклад, коли приміряємо  новий одяг або робимо  зачіску,  думаємо, що скажуть наші друзі, чи не вважатимуть нас  відсталими або занадто «крутими».  Попри все людські стосунки нерідко спричиняють проблеми: непорозуміння, суперечки, конфлікти. Щоб запобігти цьому, треба навчитися ладнати з різними людьми.  Толерантність – це мистецтво жити в світі несхожих людей та ідей.

   Ведучі заходу, керівник клубу Ольга Качур та завідуюча відділом обслуговування Олена Гриценко влаштували для учнів цікаву пізнавально-ігрову програму з питань толерантності. Юнаки та дівчата  виконували  багато вправ, дослідів  і тестів,  які доводили,  що ми і схожі між собою і не схожі  водночас.  Наприклад, вправа «Чим ми схожі?»

  Ведучі  запропонували   присутнім  знайти спільні риси з товаришем.

 Інша вправа «Асоціативний ряд» показала, що на кожну літеру слова «толерантність»можна  назвати  рису  характеру, притаманну толерантній людині. На великому аркуші вертикально написали «ТОЛЕРАНТНІСТЬ»  і  розшифрували  кожну букву… 

   Часто буває так, що ми сприймаємо будь-яку групу, наприклад  етнічну, як ціле і не замислюємось про те, що кожний її представник – унікальний і неповторний…

   Бібліотекарі запропонували   продемонструвати   юнакам унікальність всього сущого на практиці  і виконати  вправу  «Картопля»…

   Керівник клубу зауважила, що усі люди різняться між собою. Одні мають білий колір шкіри, інші – чорний  або жовтий. Одні люди високі, інші – невисокі. Одні стрункі, інші – повні. Люди звертають увагу на відмінності, але це не означає, що хтось є кращим за інших. Хоча в історії були випадки, коли лише через колір шкіри чи соціальне походження принижували інших людей, вважали їх гіршими за себе.

   Учасники заходу пригадали і  деякі трагічні для всього людства події.  75 років минуло з дня трагедії в Бабиному Яру в Києві, коли за один день було розстріляно 35 тисяч жінок,  дітей і чоловіків тільки за те, що вони народилися представниками єврейської національності. У 2001році 11 вересня пролунали вибухи в США. Тоді тисячі людей втратили життя тільки тому, що комусь не подобалися американський спосіб життя та політика американського уряду. Чому виникають сварки, бійки, війни?  

    Далі  бібліотекар зауважила, що війни виникають, мабуть, тому, що виникав розлад між людьми, не було між ними злагоди, кожен хотів слави або заздрив іншому, хотів довести, що він кращий, або прагнув помсти. 

    Ольга Пантеліївна навела історичні факти виникнення війн  у Стародавньому світі, у Середньовіччі, Другої світової війни,.

    Ведучі засідання клубу звернули увагу присутніх, що ми і схожі і не схожі один на одного і, щоб мирно співіснувати, нам треба миритися з цим розмаїттям.

   Юнаки провели  дослід, який доводить, що ми дуже різні …    

   А  ще учасники читацького об’єднання прослухали цікаві притчі  та легенди:  « Про аксакала» , «Хлопець із жахливим характером»,  «Дикі гуси»,«Усе в твоїх руках»,після чого юнаки відповіли собі на питання:  Чи часто нас, якщо ми «летимо попереду» підтримують? Чи не забувають про нас, коли ми втомилися і «відстаємо»?  та дійшли висновку, що для того, щоб була можливість «летіти» вперед, важливо мати надійний «тил».

  Присутні на заході також обговорили питання, як ми поводимося, коли хтось помиляється? Чи «спускаємося з ним вниз», щоб підтримати?  Чи  нам легше  вигнати його із «зграї»?

   Юнаки та дівчата  також  мали змогу зробити  висновок – узагальнення:  життя гусей – це метафора  стосунків  в сім’ї, колективі. Іноді риси характеру друга  чи подруги  нас  нервують, іноді – навпаки,  допомагають прийняти певне рішення.  І, незважаючи на відмінності у характерах, ми  є друзями, нам цікаво разом. Тому ж терпимість, толерантність потрібно проявляти до всіх. Щоб досягти успіху в житті, не витрачаючи сил на конфлікти, « побутові війни», доцільно сформувати в собі толерантність як рису характеру.

    Завершив засідання клубу конкурс  «Цікаве  слово»…

    Керівник об’єднання звернулася до одноклубників: «Скажімо самі собі: «Я толерантна особистість, або я буду наполегливо працювати над собою, щоб нею стати!»