Герої АТО з нашого Привілля …

   Пишається  наше  Привілля  своїми  Героями Світла !

З метою виховання у молодого покоління почуття патріотизму, формування високої громадянської свідомості, честі і гідності у сучасних суспільно-політичних умовах, коли країна ціною життя українських військових, добровольців та волонтерів крок за кроком відстоює свободу і територіальну цілісність,  книгозбірні Каланчацької централізованої бібліотечної системи  активно проводять пошукову роботу, зустрічаються з учасниками антитерористичної операції, їхніми рідними , друзями та близькими, по крупиці збирають інформацію, спогади, факти, фотографії й поповнюють папки-досьє, папки-накопичувачі цікавими матеріалами про Героїв світла кожного населеного пункту району, кожного села, кожного селища.

     Наша трагічна історія… Теперішні жителі району, майбутні покоління повинні знати про своїх Героїв, пам’ятати тих, хто віддав найдорожче – своє життя, захищаючи свою землю від окупантів, про учасників АТО, які повернулися живими, але зраненими душею, а дехто й тілом.

   А ще, нехай увесь світ знає про наших Героїв !

  Невеличке село Привілля у нашому Каланчацькому районі…

   А скільки добровольців та молодих людей за призовом з цього маленького села пішли захищати рідну землю на сході нашої країни!  Деякі матері  з величезним хвилюванням, душевною біллю, нетерпінням чекають з зони АТО  по двоє своїх синів…

Озеров  Василь  Дмитрович… 

Василь Озеров народився 12 березня 1981року в селі Бургунка Бериславського району Херсонської області. Так склалися обставини, що родина переїхала на постійне місце проживання в село Привілля нашого Каланчацького району.

Юнак навчався в Горьківській ЗОШ, потім успішно закінчив Хорлівське професійно-технічне училище за спеціальністю кухар. 

Він одружений. Разом з коханою дружиною Олександрою мають двох гарних дітей.  Дочка Ліля і син Олексій – улюбленці батька.

Але несподівано почалися страшні події на сході нашої батьківщини й мобілізація…

     Василь Озеров був призваний до лав української армії 4 вересня 2014року.

    Служив Василь Дмитрович  в 42-ому  батальйоні Збройних Сил України. Перебував на території антитерористичної операції, пройшов в м. Вуглегірськ , м. Дебальцеве, мужньо вистояв. Неодноразово смерть дихала йому в обличчя… Неодноразово здійснював героїчні вчинки, проявляв мужність та героїзм при виконанні військових обов’язків.

  Отримав звання «Молодший сержант», нагороджений нагрудним знаком «Дебальцеве-2015».

  Василь Озеров демобілізований  8 березня 2016  року, повернувся до рідної домівки, де на нього з нетерпінням чекали дружина та діти.

    Мєдвєдєв  Петро Миколайович…

    Петро Мєдвєдєв народився 4  березня 1991 року в  с. Привілля  Каланчацького  району. Тут пройшли його дитячі та юнацькі роки. В рідному селі закінчив Привільську загально - освітню школу. В Привіллі залишився  жити й працювати надалі… Одружився. Кохана дружина Ольга народила йому двох донечок – Мар’яну та Аліну.

    Ніщо не передвіщало біди … Але в країні сталися жахливі події , було оголошено антитерористичну операцію…

    Петро Мєдвєдєв був призваний на службу до Збройних  Сил України 7 березня 2015 р оку – не встиг, навіть, дружину та діточок з 8 березня – Міжнародним жіночим днем привітати.

.   Служив Петро Миколайович у 17 - ому броньовому батальйоні. 

   Чи з-за скромності, чи не можна розголошувати, але  про подробиці свого перебування в зоні антитерористичної операції, розповідати відмовився.

   Був демобілізований 27 квітня 2016 року та повернувся до рідних.

  Бондарь Валерій Олегович…

  Валерій Бондарь народився 28 серпня 1988р в с. Привілля  нашого району.  В рідному селі пройшли його дитячі роки, тут закінчив Привільську загально - освітню школу,  тут пройшла й його юність.

   Після закінчення школи вступив до Херсонського суднобудівного ліцею, успішно закінчив навчання.  Але не залишився в місті, а повернувся до рідного Привілля.

  Одружився на гарній дівчині Аліні, мають синочка Дениса.

  До лав української армії був призваний  6 березня 2015 року.

  Служив Валерій Бондарь в 15-ій бригаді 13 – го мотопіхотного батальйону.  На території  антитерористичної операції  перебував в Артемівську, Зайцево, Кодемі, Авдіївці, Горлівці (в сірій зоні), 8 місяців перебував на передовій, в самому пеклі війни.

   Під час виконання військових обов’язків неодноразово проявляв мужність та героїзм, рятував побратимів…

   Демобілізувався  20 квітня 2016 року у званні «Старший стрілок». За проявлені героїчні вчинки має нагороди.

    Бойцун  Максим  Павлович…

    Максим Бойцун народився в сусідньому з Привіллям селі – Роздольному 16 квітня 1992 року. Навчався в Привільській загально – освітній школі, успішно закінчив навчання та вступив до Херсонського  Державного  Морського  Інституту. Теж з успіхом закінчив інститут.

   Працює Максим Бойцун в Державній Прикордонній Службі.

  Поки не одружений.

  До лав української армії був мобілізований 3 червня 2014 року. В зоні антитерористичної операції  перебував в місті Краснодон,  селі Маринівка, станції Луганська, в селищі міського типу  Бірюково.

   Військове звання має – сержант.

   Карпенко Євген Миколайович…

  Євген Карпенко – уродженець села Привілля нашого району. Народився 23  вересня  1991 року.

   В  Привіллі пройшли його дитячі та юнацькі роки, тут успішно закінчив загально - освітню школу.

    По закінченні школи вступив до Київського спеціального Вищого професійно – технічного училища  № 25.

   Поки неодружений – ще зустрів свою половинку.

   На військову службу був призваний 4 квітня  2014 року.

   Служив  Євген Карпенко в національній гвардії, на сході нашої країни,  на території антитерористичної операції перебував  в  селах Попасне та Бахмутка.

   Йому було присвоєне військове звання «Старший солдат».

   Неодноразово проявляв мужність, героїчні вчинки, рятував побратимів.

  За мужність та героїзм, проявлені при виконанні військових обов’язків  нагороджений двома медалями за «За відмінну службу» та «За  взірцевість воєнної служби ІІІ ступеня», нагрудним знаком

«Учасник АТО».

   Євген Карпенко демобілізований  20 березня  2015 року.

   Корольов Олексій Анатолійович…

    Народився  Олексій Корольов 05 березня 1971 року в селищі Чернецьке  Лебединського  району Сумської  області.

    Невдовзі родина переїхала на постійне місце проживання у село Привілля нашого району.

    Навчався Олексій Корольов у  Привільській  загально - освітній школі, навчався успішно. З дитинства був патріотично налаштованим хлопчиком. Після закінчення школи вступив до Красномаяцького  професійно - технічного  училище. Теж закінчив навчання в училищі з успіхом. Здобув професію пасічника. 

  Одружився на коханій дівчині на ім’я Валентина. Створив дружню сім’ю. Подружжя народило сина  Олексійчика. Батько не натішиться сином…

  Але події на сході нашої країни змусили Олексія Корольова на деякий час полишити родину, рідне село та поїхати захищати мир та спокій в зоні АТО.

   Він був призваний на військову службу 1 травня  2015 року. Зараз з гордістю й честю виконує свій військовий обов’язок на території антитерористичної операції .  Службу проходить  в  55-ій  бригаді. Він – артилерист, командир  гармати.  Має військове звання «Молодший сержант».

  Олексій Корольов на службі …  

  Вернись, солдате,  живим та неушкодженим ! Верніться, всі твої побратими !!!

   Озеров Дмитро Дмитрович…

   Дмитро Озеров народився 05 липня 1978 року в с. Прошова Тернопільської області. 

   Волею долі переїхав з родиною на Херсонщину, в село Привілля Каланчацького району. Навчався в Горьківській загально – освітній школі, потім Хорлівське  професійно – технічне училище, одержав спеціальність «Кухар».

   Дмитро Озеров зараз  проживає в  с. Привілля, одружений. Разом з дружиною Наталочкою виховують двох діточок – синочка  Іванка та  донечку Настусю.

   На військову службу був призваний  8 лютого  2015 року.

   Служив  Дмитро Дмитрович  в 81 бригаді ВДВ ОМБР,  в зоні бойових дій перебував більше року.  Підчас служіння  в Збройних Силах України рядовий Дмитро Озеров неодноразово проявляв неабияку мужність та героїзм.

    Марченко Іван Анатолійович…

     Іван Марченко народився в селі Привілля Каланчацького району 1 січня 1983 року.

     Навчався  в Привільській загально – освітній школі,  потім закінчив Хорлівське  професійно – технічне училище за спеціальністю  «Кухар». 

    Працює Іван Анатолійович рисоводом й це йому подобається. Адже  село славиться своїм рисосіянням. Підростає у нього донечка Даніелла.

   Іван Марченко призваний  на  службу до лав української армії 19 травня  2014року. 

  Служив  воїн  в 21 батальйоні, на  території антитерористичної операції  перебував  в різних населених пунктах  Донецької області.

  Отримав військове звання «Старший солдат».

   На рахунку Івана Марченка безліч героїчних вчинків. Смерть не одноразово дихала йому в потилицю, але мужньо вистояв та повернувся додому живим.

   Привілля пишається своїми Героями Світла !

  Наші Герої ХХІ століття… Їхнє життя, їхня мужність, героїзм є прикладом для сучасної молоді у своїй любові та відданості Батьківщині, є прикладом для наслідування та патріотичного виховання.

Вічна пам’ять загиблим Героям!

Шана та слава Героям живим !