Відійшла у вічність Ніна Олександрівна
Цілинко – наш ветеран бібліотечної справи, дуже скромна, порядна та старанна, надзвичайно
трудолюбива, дисциплінована та пунктуальна, дуже уважна до оточуючих, просто – прекрасна
людина, взірець чистоти, доброти та порядності.Довгий час працювала Ніна Олександрівна в селі Олександрівка Каланчацького району за призначенням на посаді агронома в місцевому радгості «Рисовод».
За сумлінну працю її неодноразово нагороджували
грамотами, подяками, подарунками. Її любили односельці, цінили, поважали, вона користувалася
неабияким авторитетом в селі й в усьому Каланчацькому районі нашої Херсонщини.
ЇЇ
високу працездатність, точність, пунктуальність, відповідальність замітили працівники
тодішнього Каланчацького райкому КПСС й перевели її на посаду завідуючого
сектором обліку.
Трудова
та виконавська дисципліна, де б не
працювала проста людина – була, як казали в народі, «залізною». Відмовитися не могла, а то б залишилися взагалі без роботи…
Хоча для Ніни Олександрівни професія агронома була улюбленою, вона з дитинства
любила степові простори, любила милуватися квітучими полями, радіти високим
врожаям сільськогосподарських культур, вирощених своєю повсякденною працею…
Але в
житті, як кажуть, як на довгій ниві…
... Не стало КПСС й, звісно, райкома партії …
й перейшла Ніна Олександрівна
Цілинко на роботу в Каланчацьку централізовану бібліотечну систему на посаду бібліотекаря
Каланчацької селищної бібліотеки – філії № 2. Вона практично створила нову
філію, п’ять великих кімнат оформила наочно , всю прибудинкову ділянку засадила квітами й в приміщенні бібліотеки було
все в квітах – справжня квітуча оаза.
Ділова, порядна, працьовита, талановита
людина – талановита в усьому. Й в бібліотеці вона знайшла себе. Й тут проявилися
її найкращі риси…
В
селищну книгозбірню йшли люди юрбою, учні Каланчацької ЗОШ № 2 класами
та поодинці, ветерани праці, люди поважного віку весь вільний час проводили в бібліотеці –
читали, обговорювали, сперечалися, спілкувалися… Ніна Олександрівна залучила до читання майже весь мікрорайон Каланчацький.
Наочність
в бібліотеці завжди була актуальною, гарно оформлені книжкові виставки
та перегляди… А масові заходи, їх Ніна Олександрівна разом з молодою колегою –
Ларисою Шаваровською, яка на той час тільки
закінчила навчання в Київському державному інституті культури ім. О.Є.Корнійчука й теж з
відзнакою й тільки розпочинала свою трудову діяльність, проводили цікаво,
грамотно, з винахідливістю, родзинкою, захоплююче… Відвідувачів на заходах завжди
було дуже-дуже багато, читальний зал іноді не вміщав всіх бажаючих.
Відчували
добро, тепло її щедрої душі й тварини.
На подвір’ї книгозбірні знайшли захист та притулок нічийні песики та кицьки. Ніна Олександрівна
постійно за ними піклувалася, годувала, взимку, в негоду ховала в тепло… А в свої вихідні дні
та відпустки ходила щодня в бібліотеку годувати своїх менших друзів. Й вони віддячували їй своєю любов’ю та вдячністю.
Ніна Олександрівна Цілинко вже довгий час
перебувала на заслуженому відпочинку.
Й ось її не стало…
Працівники бібліотеки разом з рідними, друзями та сусідами провели Ніну Олександрівну
в останню путь, звідки немає вороття…
Немає коментарів:
Дописати коментар