Прославляймо словом наш рідний Каланчак !

                                               

 

      "Словом прославимо край наш Таврійський,

 Щоб знаним у світі став наш Каланчак,

 Щоб славу батьків пронесли наші діти,

 Живи й процвітай, рідне земле, в віках !"                                                                                                       П.В.Герасимчук.    

        Любов до рідного краю, рідної землі, рідної мови, своєї малої Батьківщини  - гарного, мальовничого  містечка Каланчак,  спонукає талановитих людей виразити своє захоплення, відданість, гарячу любов в поетичних віршованих рядках та в прозі, а ще римовані рядки покласти на музику.  Більшість наших місцевих письменників та поетів присвятили рідній землі по декілька теплих ліричних різножанрових творінь.  А  вірш Петра Васильовича Герасимчука, покладений на музику Вадима Миколайовича Куршпіля став Гімном рідного селища.

    Твори місцевих поетів овіяні вітрами степових просторів Таврії, хвилями Чорного моря, наповнені великою любов’ю до життя,  мріями, з поглядом в щасливе майбутнє … 

                                     Гімн Каланчака

Слова   П. Герасимчука

Музика   В. Куршпиля 

Безмежні простори Таврійського краю,

Колосяться хлібом налиті поля.

Це вільна держава - моя Україна,

Це рідна моя Каланчацька земля.

Приспів:

В ногу йдемо з українським народом

Слава його не померкне в віках.

Жовто-блакитне знамено свободи,

До нових звершень нам вказує шлях.

В нелегкій борні, щоб здобути свободу,

 Народ України з прадавніх часів

Боровся за волю, за місце під сонцем,

Ми ж горді нащадки борців з Турбаїв.

Ми діти твої, незалежна державо,

Звеличимо працею рідний свій край.

О Боже Великий, Могутній,  Єдиний,

На подвиги мирні нас благословляй.

У пісні прославим ми край свій Таврійський,

Щоб знаним у світі став наш Каланчак.

Щоб славу батьків пронесли наші діти,

Живи й процвітай рідна земле в віках.

Каланчацький вальс

Слова   Г.Д. Нігачової

Музика  В.Ф. Пономарчук

У світі багато є вальсів,

Усі вони гарно звучать,

Та цей особливий, прекрасний -

Про наш дорогий Каланчак

Приспів:

Каланчак, Каланчак -

Це перлина таврійського краю

Каланчак, Каланчак

Я ріднішого місця не знаю

Де степи золоті розляглись по путі.

І сягають аж Чорного моря

Журавлині ключі, що летять вдалечінь

Тут творилася вся моя доля.

Стоїть край Чумацького шляху,

Де річка маленька тече

І літ всього двісті із гаком,

Тут рід Турбаївський живе

Усіх ми запрошуємо в гості,

Частіше нехай приїздять

У нас тут і люди хороші

І вальси прекрасні звучать

                            Пісня   про Каланчак

Слова  А. Суганяка, 

Музика  В. Куршпиля

На Чумацькім шляху, недалеко від Чорного моря,

В лоні сонячних щат помаранчево зріють хліба.

 Тут не відають зла, а в стосунках цінують прозорість,

Каланчацька земля ти моя зоресвітна судьба.

Приспів:

Каланчак! Каланчак!

Степове провінційне містечко,

Це оаза душі між безкраїх таврійських степів.

Тут наш отчій поріг, наше рідне родинне гніздечко.

Все, що кожен із нас ще з дитинства навік полюбив.

На Закладці мій дім, на Куцівці живуть мої друзі,

Шеребівка й Базар, як симфонія в серці звучать.

Позбиравши струмки, з дренажів свої води в напрузі,

 В Чорне море несе мальовнича моя Каланча.

Є чимало країв пречудесних на всих континентах,

Та у кожного з нас найрідніший є клаптик землі.

Де щемливий архів пережитих в дитинстві моментів,

Тут відчуємо знов, перші радощі наші й жалі.

                                             Пісня про Каланчак

Володимир Войтюк.

На роздолі доріг ми у тихому краї живемо

В нашім серці бринить і шепочуть цю пісню уста.

Наш ти край працьовитий.

Сонцем півдня ти щедро зігрітий.

Не знайти мабуть слів, але музика давня проста.

Приспів;

Каланчак, Каланчак,

ти на світі один серцю милий!

Де зустрілись з тобою і де юності сплили роки.

Мабуть є ще на світі краї, але ти мій єдиний.

В тебе лишиться частка моєї душі навіки.

Рідний сонячний край, де живуть наші діти, онуки.

Де тепла вистачає усім через край.

Ти надія моя, моє світле, щасливе майбутнє.

Ти мій дім і душі моїй радісний рай.

                                      СОНЯЧНЕ  МІСТЕЧКО

Анатолій Суганяк

 Як в мені забунтували гени,

Заблукавши в лабіринті дат,

Як школяр, настирливо і ревно,

Я почав історію вивчать.

Відкриття, як пісня, забриніло :

Скільки вже віків минуло, як

Сонячне містечко моє миле

 Носить скіфську назву - Каланчак

Я читав - і серце дивувалось

- Ну який я все - таки дивак

- В давнину це місто називалось

Іменем сарматським - Каланчак.

З книг науку пізнаючи ґречно,

 Нині знаю точно - саме так :

Мало моє сонячне містечко

 Половецьку назву - Каланчак !

Але друг мій, може недоречно,

Каже, він в історії мастак,

 - Наше рідне, сонячне містечко

Звали по-татарськи - Каланчак.

Так сказав - мов закусив уздечку.

Та я теж в науках не простак

Має моє сонячне містечко

Українську назву - Каланчак !

                          Рідний край -  оаза  для  душі !