Людина великої душі

        Данина великої шани та поваги Валентині Володимирівні Олініченко,  бібліотекареві Новоолександрівської сільської бібліотеки – філії Каланчацької ЦБС, яка  віддала 42 роки сумлінної праці служінню бібліотечній справі в рідному селі, днями пішла на заслужений відпочинок.

        На посаду бібліотекаря Новолександрівської  сільської бібліотеки - філії призначено нового бібліотекаря  Наталю Михайлівну Осипчук.

        Одне покоління приходить на зміну іншому. Такий закон природи і нічого не вдієш…  Сумно і  шкода  відпускати ветеранів на заслужений відпочинок…  

       Вітаємо  молоде покоління, що приходить на їх  зміну…

       42  роки безперервної сумлінної,  добросовісної праці на посаді сільського бібліотекаря !  Один єдиний запис в трудовій книжці !   Наша Новоолександрівська сільська бібліотека – філія асоціюється у нас саме з ім’ям незмінного  високопрофесійного  працівника, фахівця з великої літери, авторитетної  особи та людини великої душі Валентини Володимирівни Олініченко.

       Ще  маленькою дівчинкою вона закохалась в книжку,  в читання, бібліотеку відвідувала майже щодня, перечитала все, що було в книгозбірні  для її віку й, навіть, літературу  для  дорослих. І це було природно, адже в сім’ї улюбленим заняттям було саме читання та обговорення  прочитаного довгими зимніми вечерями  всією дружною родиною.  Батьки  дуже багато читали,  давали рекомендації та поради щодо читання  своїм дітям, а потім онукам.

      Поріг сільської бібліотеки,  як  працівник, Валентина Володимирівна переступила  молоденьким дівчам  ще в далекому 1972 році  і зразу ж  зрозуміла, що тут її друга домівка – тепло, тихо, затишно, море книг…   Але пропрацювавши декілька днів, зрозуміла, якщо працювати на совість - то читати ніколи, хіба що переглядати новинки, щоб мати уяву про нові надходження  і  вміло  рекомендувати читачам – своїм односельцям.

      Так і залишилась в бібліотечній атмосфері  довгих 42 роки.  Щодня в бібліотеку не йшла – бігла, цікава робота до душі, юні читачі, малеча проходу не давала – організовувала гуртки, конкурси,  ігри, змагання, голосні читки, літературні ранки, активістів возила  на районні конкурси, в районній бібліотеці  її вихованці часто перемагали, займали призові місця, в тому велика заслуга сільського бібліотекаря.

     Підлітки приходили з різними питаннями, з проханнями про допомогу в написанні рефератів, контрольних, повідомлень. Тут самі  допитливі  завдяки бібліотеці та бібліотекарю пізнавали світ, розширювали знання добуті в школі, готувались до олімпіад…

     А дорослим користувачам вона підбирала книжки  на допомогу професійній діяльності, громадській роботі та для душі.

     Скільки  за ці 42 роки  роботи в бібліотеці  її руками було оформлено книжкових виставок  та на які тільки теми, скільки проведено масових заходів, скільки книжок перегорнуто, переглянуто, переставлено на бібліотечних  полицях, скільки поколінь читачів  задовольнили свої бібліотечні запити завдяки їй  -  сільському бібліотекарю Валентині Володимирівні Олініченко !

     Валентина Володимирівна пригадує, що були часи, коли вона не тільки обслуговувала користувачів в бібліотеці, а й носила книжки  на виробничі ділянки - на ферми та польові стани, організовувала там пункти видачі літератури та проводила заходи, займалась переписом населення, брала активну участь в виборчих компаніях, була агітатором та політінформатором, сапала городину, збирала помідори і, навіть, її  змушували ходили по вулицям  - збирати яйця та переписувати собак…

     Скільки районних, обласних, регіональних та республіканських комісій прийшлось їй «пережити» й завжди її хвалили, ставили іншим за приклад, як потрібно працювати сільському бібліотекареві.

     А  ще, вона неодноразово  обиралась депутатом сільської ради.

     І сьогодні, йдучи на заслужений відпочинок, вона з приємністю  перегортає в пам’яті сторінка за сторінкою свого життя, яке  тісно пов’язано з  рідною Новоолександрівською сільською бібліотекою, з рідним селом, його жителями, відвідувачами книгозбірні, читацькими династіями, активістами…

      У Валентини Володимирівни багато нагород за багаторічну сумлінну працю, але головним  є  велика повага і авторитет серед односельців та колег по роботі.     

      Естафету сільського бібліотекаря прийняла у неї Наталя Михайлівна Осипчук, молода односельчанка.   Ми покладаємо на неї  великі надії, є сподівання, що  Наталя Михайлівна  не зупинятиметься на досягнутому  Валентиною Володимировною, а  підніме сільську книгозбірню на новий шабель розвитку й надалі кращатиме, вдосконалюватиметься бібліотечне обслуговування  в  сільській  громаді.