І в саду, і на городі.

 Зустріч друзів, щира тепла розмова і бесіда мудра розквітає у душах одноклубників, а тема чергового квітневого засідання «І в саду, і на городі», адже більшість учасників бібліотечного об’єднання «Спілкуймось !»  з  великим задоволенням   працюють в саду, займаються городництвом, впорядковують свої присадибні ділянки, висаджують квіти.  Чудова пора року !  І праця, і відпочинок серед квітучих дерев та квітів, на рідному подвір’ї ...

          Ось і вирішили одноклубники поговорити про вічне і святе, про землю,   на якій ми живемо, про рослини, які вирощуємо, про пісні, які співаємо.   Після довгої зими оживає земля і руки тягнуться до неї, і оживають турботи селянина: що посіяти, що посадити, чим краще удобрити, коли краще полити, щоб виростити добрий урожай і порадувати своїх рідних.
        В гості до одноклубників приїхала Пруцакова Валентина Федорівна, жителька села Привілля. Це жінка - трудівниця, жінка - таїна, жінка - блискавиця, казка і струна, яка увібрала в собі кращі риси матері, трудівниці, садівника, овочівника, квіткаря ...

 Її кредо - земля і  пісня.
 Земле моя - квітка священна,
     Для мене на світі одна,
     Привілля моє - спів                солов’їний,
     Рідна моя сторона.

                                                     
 Нелегка і романтична життєва  стежина Валентини Федорівни.                                 Працювала вона і бібліотекарем,
  і трактористкою в далекому  холодному Магадані, і в рідному Привіллі.   Любить вирощувати овочі і квіти, любить пісні. За  високі  досягнення у праці, зокрема за вирощення високих урожаїв капусти, Валентина Федорівна  нагороджена медаллю на виставці  Народного
Господарства Радянського  Союзу.

Валентина Федорівна - мати-героїня, народила та виростила п’ятеро діточок !  Їй присвоєно  почесне звання „Мати - героїня”.
Сьогодні Валентина Федорівна на заслуженому відпочинку та спокій їй тільки сниться. Вона голова первинної ветеранської організації рідного села,   вже багато років поспіль співає у сільському фольклорному ансамблі  «Українські вечорниці», знаному на Херслнщині та й у всій Україні, закохана у своє рідне село,  його чудових людей та місцеві  краєвиди.

                                                 Валентина Федорівна залюбки  висаджує  помідори, яких у неї аж 33 сорти, дуже любить квіти. Її дбайливі руки щоліта влаштовують яскравий квітковий острівець біля рідної хати. Вони милують око,  ніжно хвилюють душу, міцно прив’язують серце до рідної домівки. Друзі присвятили їй зворушливого  вірша, а фольклорний ансамбль з Привілля „Українські вечорниці”, учасником якого є і Валентина Федорівна,  заспівали їй декілька прекрасних пісень.                                                        

     Струмками в пісню голоси течуть, та без душі вони так мало значать, а пісню ту далеко чуть, в якій сміються пристрасті і плачуть.
     З спогадами про юність, трудові роки, родину виступила почесна гостя, відповіла на багато чисельні питання учасників заходу.
       Її привітав також жіночий вокальний ансамбль «Осіннє золото» під керівництвом Лідії Дем’янової.
      Цікава, тепла зустріч з прекраснеою Людиною відбулася в читальному залі центральної районної бібліотеки.  Учасники засідання підготували солодощі, цукерки, квіти, і навіть, влаштували танці ...
                                                     
                                                        Від щирого серця учасники      
клубу аплодували  Валентині
Федорівні Пруцаковій,
 вклонялися її  робочим рукам,
 дякували, що знайшла вільну
 хвилину і відвідала  засідання читацького об’єднання.                                                                              
                                          
Щиро дякували і фолкльороному ансамблю  "Українські вечорниці", / керівник  ансамблю Євген Гришко / та Привільському сільському Голові Юрію Вікторовичу Шендрику за надання транспорту для приїзду на засідання клубу "Спілкуймось !".