На дозвіллі кожен віддається своєму захопленню, обирає собі заняття до душі. Займатись улюбленою справою велике задоволення.
Ось й члени нашого бібліотечного клубу «Спілкуймось !» ...
Але будь-яке захоплення, талант, творіння рук чи розуму, це передусім - праця, праця - копітка, захоплююча, тривала.
30 листопада 2011 р.
СВІТ МОЇХ ЗАХОПЛЕНЬ …
.post-counter-b{
background: url(http://blogger.com.md/uploads/demo/count/3.png) no-repeat;
padding-left:20px;}
Мітки:
Захоплення,
хобі
9 листопада 2011 р.
Прощаємось з ветераном бібліотечної справи Раїсою Василівною Хмарою.

Сумна звістка облетіла бібліотекарів Каланчацького району. На 78 році пішла з життя наш ветеран бібліотечної справи, авторитетніша людина на селі, вчитель та наставник молоді, старанна, дисциплінована, скромна трудівниця, депутат Гаврилівської сільської Ради багатьох скликань, активістка й просто прекрасна Людина – Хмара (Дівоче прізвище Пуляєва) Раїса Василівна.
Народилась Раїса Василівна 03 березня 1934 року в селі Гаврилівка, там пройшло її дитинство, закінчила школу, в 1950 році вступила до Херсонського культурно-освітнього технікуму, в 1953 закінчила навчання та була направлена до Преображенківської (тепер - Червоно-Чабанська) сільської бібліотеки, де пропрацювала до 1958 року, далі переїхала в рідне село Гаврилівку, очолила сільську книгозбірню на довгих 37 років.
Всі свої знання, уміння, сили, досвід, любов до книги та бібліотеки, кращі роки життя - віддала улюбленій бібліотечній справі. Створила великий дружній актив, залучила до читання майже все село, а діточки всі до одного були читачами в сільській книгозбірні, читали, обговорювали прочитане, сперечались, влаштовували цікаві заходи…
.post-counter-b{
background: url(http://blogger.com.md/uploads/demo/count/3.png) no-repeat;
padding-left:20px;}
Мітки:
Раїса Василівна Хмара
8 листопада 2011 р.
Живе свідчення історії
Ось вже 68 років несемо ми квіти до могил загиблих,
Несемо з вдячністю в серцях.
Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви
Ми думаємо про вас, хто серед нас, живих.
Ми будемо за вас свій отчий край любити
І на землі своїй лишати добрий слід.
Несемо з вдячністю в серцях.
Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви
Ми думаємо про вас, хто серед нас, живих.
Ми будемо за вас свій отчий край любити
І на землі своїй лишати добрий слід.
.post-counter-b{
background: url(http://blogger.com.md/uploads/demo/count/3.png) no-repeat;
padding-left:20px;}
Мітки:
Звільнення Каланчака
Підписатися на:
Дописи (Atom)