«А зараз літо… Дивовижна казка!»

 

  Літо – неймовірна пора  соковитих фруктів та ягід, емоцій від незабутніх подорожей, божевільних пригод та  нових знайомств.  Літо – ніжній лоскіт морських хвиль, шепіт  зеленого, втомленого спекою листя, нехитра пісня цвіркунів. 

 А ще – це час, коли можна усамітнитись у прохолодному місці та насолоджуватися улюбленою чи зовсім новою книгою.   Літо знаходить сотні облич і настроїв в рядках талановитих майстрів слова. З цими обличчями   знайомилися, занурювалися в настрої  учасники літературного об’єднання «Дивослово»,  що працює в Каланчацькій центральній бібліотеці, на червневому перехресті  сезонних забав «Літня мандрівка книголюбів».

   Розпочалося засідання  з привітань  та дарування розкішних букетів керівнику клубу Ірині Добровольській з нагоди ювілейного дня народження. І звичайно лунали присвячені їй вірші... Їх було багато,  авторських, безмежно  щирих і до сліз щемних. Уклінно подякувавши усім,  керівник клубу розповіла про життя і творчість  батька українського бестселера, червневого ювіляра  Василя Шкляра. Літературний репортаж містив цікаві і маловідомі факти з життя знакової особистості сучасної української літератури.

   Але ж…
Простирадла блакитного неба
Простелялися за горизонт.
Липи цвітом манили до себе,
     Звали нас в ароматний полон. –
нагадує Любов Степко і ми повертаємося в літо.
В нас буде літо, літо в нас уже,
Тож одягайтеся у щастя від сьогодні!
Хай радість вашу душу звеселить
І буде тепло надворі і в серці!!!
    Зустріч  у клубі «Дивослово» тривала рекордні майже …п’ять годин! Звичайно  розмови  йшли не тільки про благословенну пору року, а  й про  День батька і святу Трійцю, що святкувалися напередодні.
Трійця в дзвони задзвонила,
Літо з сонечком прийшло,
Килимами землю вкрила,
В зелені стоїть село… –  відгукується поетичними рядками Любов Радіонова.

  Зважаючи на близькість дня Скорботи і вшанування жертв війни, тихо і сумно лилися гіркі воєнні спогади та доречно пригадався вірш Ліни Костенко «Мій перший вірш написаний в окопі».     
    Надзвичайно приємно відзначити, що учасники літературного об’єднання пишуть і пишуть багато.    Присутні з задоволенням слухали вірші Любові Радіонової, Лариси Климашівської, Тетяни Мельничук, Валентини Куцевої.
    Галина Нігачова  попри те, що дуже занята людина пообіцяла колежанкам  написати цілий цикл віршів під назвою  «Сезон неписаних віршів», на який всі учасники клубу з нетерпінням будуть очікувати.

    Любов Стринжа, Людмила Пшенишна, Ольга Марченко та Любов Степко   читали улюблене  з прози і поезії, душевно і майстерно, з ліризмом і пристрастю, затаєною журбою і прихованими бісиками веселощів. А як інакше!?  Клуб  бо є маленькою  прозорою краплинкою суспільного життя сучасної України і відображенням всього спектру людських емоцій.   

 Підійшла до завершення зустріч у клубі «Дивослово», котиться до кінця червень… 

Прошкує світом довгождане літо,
Несе добра з собою повен міх:
Бджолі – нектар, яскраві барви – квітам,
Долині тихій – росяний моріг.
Вітрам – свободу, ниві – стиглий колос,
Цілющу силу – і землі, й воді,
А нам – щедроти від краси навколо,
І віру в себе, сповнену надій!

 До зустрічі у липні «дивословівці», неймовірні  особистості об’єднані спільною любов’ю до літератури і творчості!