Життя квітує в ріднім слові

           Клуби за інтересами Каланчацької центральної бібліотеки «Старшокласник» і «Спілкуймось!», сільські бібліотеки-філії взяли активну участь  у відзначенні Міжнародного дня рідної мови. 

     Креатив, творчий підхід, азарт, активність учасників були спільними для обох заходів, хоча вони охоплювали різні вікові категорії.

    У «Старшокласнику» свято – конкурс  «О слово рідне, ти мені від бога» відбулося у рамках обласного  бібліомарафону «Мова єднання», який ініціювала  Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б. А. Лавреньова.  За підсумками мовного марафону керівник  клубу О. П. Качур взяла участь у скайп – конференції  за участі ТРК «Скіфія», в якій  розповіла про свято –конкурс.

    Надзвичайно позитивна атмосфера панувала на засіданні читацького об’єднання юдей поважного віку «Спілкуймось!»   що мало  назву «Життя квітує в ріднім слові», ведучі заходу  керівник об’єднання  Тетяна Петруненко  та активна учасниця Любов Степко охарактеризували його як  світле  свято традицій народних, пісень вольних, мови рідної .

    Урочистості зустрічі додав Гімн українській мові з гарними словами:

Так багато різних мов існує в світі,

Знають добре навіть це маленькі діти.

Кожна кращою є для свого народу,

Богом українська дана в нагороду!

Всім гостям ми раді, хто повагу має,

До традицій наших й мову хто вивчає.

     Ведучі наголосили на тому, що  земля українська стародавня, така ж давня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови більше  семи тисяч років.

      З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

     Для нас рідна мова - це не тільки дорога спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

     На заході було відзначено, що ознаки української мови фіксуються в пам'ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих XI ст.

   Ведучі зауважили, що існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов'янської: українська мова виникла після розпаду давньоруської мови, у XIV столітті та безпосереднім джерелом української, як і інших слов'янських мов, виступає праслов'янська мова, розпад якої розпочався в VII столітті.

   Присутнім цікаво було дізнатися, що сучасна українська літературна мова пов'язується з конкретного датою — виданням «Енеїди» Котляревського у 1798 році. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою, всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово, розпочатими Петром І.

    Учасники зустрічі згадали ще одну цікаву дату — 1840 рік, коли вперше було видано твори Т. Г. Шевченка,— можна вважати доленосною, саме з того часу українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку . На цьому шляху були і перепони, і заборони.

     Після науково – історичного екскурсу ведучі запропонували присутнім у залі долучитися до розмови і поділитися своїми улюбленими творами про рідну мову. 

   З приємністю відзначаємо, що учасники клубу «Спілкуймось!» були добре підготовлені і  з великою майстерністю і артистизмом читали вірші.     

     Розпочала  мовно – римований  турнір  Людмила Пшенишна  символічним  віршом В. Самійленка  «Українська мова» присвяченим пам’яті Шевченка.

Діамант дорогий на дорозі лежав,-
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не пізнав діаманта того.
Йшли багато людей і топтали його.

Але раз тим шляхом хтось чудовний ішов,
І в пилу на шляху діамант він найшов.
Камінець дорогий він одразу пізнав,
І додому приніс, і гарненько, як знав,
Обробив, обточив дивний той камінець,
І уставив його у коштовний вінець.
Сталось диво тоді: камінець засіяв,
І промінням ясним всіх людей здивував,
І палючим огнем кольористе блищить,
І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,
І мислива рука її з пилу взяла.

… Хай коштовним добром вона буде у нас,
Щоб і сам здивувавсь у могилі Тарас,
Щоб, поглянувши сам на створіння своє,
Він побожно сказав: "Відкіля нам сіє?!"

      Її підтримали Дем′янова Л.Є , Супрун Н.О., Андрєєва Т. Ф., Куць Н.П.,   Данько В. І., Петренко Є.П., Марченко О.Г., Панасюк  Г. К., Мельничук Т. В., Куцева В. М.  Святково прозвучали поезії С. Цушко, Л. Савчук, Г. Римар, Ю. Рибчинського,  В. Сосюрченко .

    У залі зав’язалася жвава розмова, учасники клубу діділилися своїми  думками, спостереженнями  і спогадами.  Т.Ф.Овчаренко добрим словом згадала викладачку української філології  у школі, Є.П. Петренко розповіла, як знайшла острівець рідної мови на далекому Ямалі,  а  Л.С. Пшенишна, вчитель – філолог доводила  значення мови у сьогоденних реаліях.

   А потім всі присутні дружно заспівали  «Каланчацький вальс» місцевих авторів Г. Нігачової  та В. Пономарчук.

    21 лютого, коли весь світ відзначає день рідної мови,  ми шануємо нашу рідну українську , тож  було проведено мовні конкурси, і з’ясувалося, що наскільки учасники об’єднання знають українську мову.

 І запанувала в залі атмосфера азарту і суперництва! Питання були підготовлені в шести  категоріях : мовний, народознавчий, українські народні казки, географія, історія і кухня. Всі  учасники заходу проявили гарні знання  шкільної програми, дотепність і  гумор.

Гарного настрою учасникам мовного свята додали пісні Наталки Бучинської «Моя Україна» та  Надії Дерев’яної «Батьківська мова».

 В позитивній атмосфері у дружньому колі з горнятком чаю продовжилося  засідання клубу «Спілкуймось!». Точаться неспішні приємні розмови, рефреном в яких звучить розуміння того, що наша мова сонцесяйна і промениста повинна жити і об’єднувати людей.

   Філії Каланчацької ЦБС різними заходами відзначили  Міжнародний день рідної мови. В Роздольненській  сільській бібліотеці до уваги відвідувачів оформлено  літературно – пізнавальна виставку  «Рідна мова – оберіг людини і нації». Користувачі Каланчацької філії мають змогу ознайомитися з матеріалами тематичної полиці «Наша солов’їна  мова, мов дарована від Бога». Літературний  перегляд  «Рідна мова – мелодійна і чудова» привернув  увагу читачів Горьківської бібліотеки -  філії. Пізнавальний мовознавчий калейдоскоп  «Це України мова барвиста» пропонує відвідувачам Гаврилівська  сільська бібліотека. Привільською бібліотекою  до дня святкування рідної мови проведено  презентацію українських книг «Духовний скарб нації». Дітки з задоволенням слухали легенду про те , чому нашу мову називають солов'їною, читали вірші українських поетів про мову, розгадували загадки та давали відповіді на питання вікторини.

    Важливість Міжнародного  дня  рідної мови, враховуючи загальні процеси глобалізації, важко переоцінити.  Тож пам'ятаймо, друзі, слова великого педагога Ушинського : «Відберіть мову –  і народ уже більше не створить її, навіть нову батьківщину можна створити, а мову – ніколи, вимерла мова в устах народу – вимер і народ».